Досліджено кримінальну відповідальністьі за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК України). У результаті здійснення наукового аналізу теоретичного стану проблеми, її законодавчого регулювання та практики застосування чинного законодавства з урахуванням його істотної зміни надано важливі для юридичної науки пропозиції, сформульовано нові положення та висновки. Сформульовано теоретико-методологічні основи дослідження кримінальної відповідальності за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Значною увагою охоплено витоки та історія кримінальної відповідальності за цей злочин. На підставі загального поняття злочину, об’єктивних і суб’єктивних ознак злочину, передбаченого ст. 136 КК України, запропоновано поняття злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, з’ясовано зміст таких основних чинників соціально-правової обумовленості заборони: соціально-кримінологічного; нормативно-правового; етичного; культурно-історичного, міжнародно-правового, які переконують у необхідності збереження в чинному законодавстві зазначеної норми та визначають подальший напрям її удосконалення; визначено родовий і безпосередній об’єкт злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. З урахуванням сучасного досягнення вітчизняної та зарубіжної науки кримінального права проаналізовано: обов’язкові ознаки об’єктивної сторони злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані: з'ясовано коло осіб, які можуть бути суб'єктами зазначеного злочину; досліджено ознаки суб'єкта злочину, передбаченого ст. 136 КК України; проаналізовано ознаки, що характеризують суб'єктивну сторону злочину ненадання допомоги особі яка перебуває в небезпечному для життя стані; визначено можливі форми та види вини; здійснено комплексний аналіз сучасного законодавства України щодо розкриття суттєвих ознак окремих складів злочинів у ст. 136 КК України, що є важливим як для кваліфікації діяння за дослідженого статтею, так і для її вдосконалення. Значна увага в дисертації приділяється кваліфікуючим ознакам злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (чч. 2 та 3 ст. 136 КК України). Здійснено відмежування злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК України) від суміжних злочинів, передбачених ст. 135, 137, 139, 166, 284 КК України. Здійснено порівняльно-правову характеристику ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані за КК України, та аналогічнимих злочинів за кримінальним законодавством деяких зарубіжних держав. Проведено дослідження проблеми призначення покарання за вчинення злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення положень ст. 136 КК України і практики її застосування.

• Зубець Юрій Григорович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"