Актуалізовано проблему формування звукообразних уявлень молодших школярів спеціалізованих музичних закладів під час фортепіанного навчання. Звернення до цієї теми зумовлено модернізацією музичної освіти Китаю, пріоритетним завданням якої стало посилення художньо-естетичної спрямованості навчання молодих музикантів, оволодіння необхідними навичками в галузі інструментального виконавства шляхом осмислення й узагальнення надбань, накопичених кращими музикантами минулих часів й сучасності. З'ясовано, що науково-методична думка спрямовувалася на вивчення різних аспектів навчання гри на фортепіано: від удосконалення виконавської техніки та розвитку відповідного звуковидобування до виховання яскравого, гармонійно розвинутого музиканта. Змістовий аналіз науково-методичних праць дав змогу розкрити еволюцію цілей і методів у теорії і практиці фортепіанного навчання, прослідкувати наступність її принципових положень, зв'язок з естетичними ідеалами епохи, а також вимогами суспільства до виконавської практики. Проаналізовано педагогічні погляди й методичні засади видатних музикантів-педагогів світового рівня, згідно з якими виконавський процес представлено діалектичною триєдністю внутрішньо-слухових уявлень музиканта, рухо-моторного втілення на клавіатурі та звучання музичного інструмента. Доведено, що до роботи над втіленням образно-художнього змісту музичного твору долучаються три види звукообразних уявлень: конкретної звукової фактури (ладо-гармонічні, ритмічні, гармонічні), асоціативні (ідейноемоційно-образні) та "технічні" (моторні). Відповідно формування звукообразних уявлень характеризуються процесуальністю та послідовністю і здійснюється за чотирма фазами: установка на цілісне естетичне засвоєння звуків; естетичне сприйняття звуків відповідно до їх складності; злиття емоційно-чуттєвої активності і процесу звукоутворення; катарсис та оцінка звукових образів. Це дало змогу визначити звукообразні уявлення молодших школярів як інтегровану єдність музично-слухових і рухових компонентів, здатних змінюватися і удосконалюватися під час музичної діяльності. Виявлено, що завдяки збагаченню педагогіки мистецтва новими ідеями і поглядами у формуванні звукообразних уявлень молодших школярів спеціалізованих навчальних закладів доцільно спиратися на такі педагогічні принципи: принцип спрямованості музичного навчання на розвиток емоційночуттєвого досвіду молодших школярів; принцип наочності і емоційноестетичного осмислення музичних творів; принцип поетапно-ейдетичної організації навчальної діяльності; принцип поліцентричної інтеграції музичних знань; принцип сенсорних корекцій, спрямованих на зв'язок ігрових рухів з музичною інтонацією. Розроблено методику формування звукообразних уявлень молодших школярів під час навчання гри на фортепіано, яка забезпечувалася трьома взаємозв’язаними етапами (особистісно-рефлексивним, виконавсько розвивальним та діяльнісно-перетворювальним), кожен з яких передбачав поступове формування всіх компонентів звукообразних уявлень, впровадження розроблених педагогічних умов і принципів, форм та методів роботи з учнями. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено цілісний науковий аналіз проблеми формування звукообразних уявлень молодших школярів; конкретизовано зміст і структуру цього феномену під час фортепіанного навчання; уточнено сутність поняття "звукообразні уявлення"; визначено педагогічні умови формування звукообразних уявлень молодших школярів та обґрунтовано можливості їх впровадження у навчальний процес спеціалізованих музичних навчальних закладів України та Китаю; удосконалено комплекс методів і прийомів формування звукообразних уявлень молодших школярів в умовах фортепіанного навчання; подальшого розвитку набули питання цільової спрямованості музичного навчання і виховання учнів спеціалізованих музичних навчальних закладів, збагачення їх емоційночуттєвої сфери, активізації творчої самостійності. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці й апробації методики поетапного формування звукообразних уявлень молодших школярів під час фортепіанного навчання; можливості використовувати матеріали дослідження у спеціалізованій музичній освіті як України, так і Китаю з урахуванням національних і ментальних особливостей.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"