Правове поняття "зловживання корпоративними правами" розроблено на рівні правозастосовчої практики задля недопущення ситуацій, за яких особа виходить за межі належного здійснення свого права з метою заподіяння шкоди іншій особі. Проблема в тому, що на рівні українського законодавства відсутнє визначення цього поняття. З одного боку, зловживання корпоративним правом завдає шкоди або створює потенційну загрозу такої шкоди іншим учасникам корпоративних відносин, з іншого - завжди містить ознаки правомірного використання особою своїх корпоративних прав. Мета статті - окреслення та обгрунтування на основі вітчизняної судової практики України проблеми зловживання наглядовою радою та загальними зборами корпоративних прав за допомогою конструкцій значних правочинів і правочинів, заінтересованих. Використано філософські (діалектичний, герменевтичний), загальнонаукові (аналіз та синтез, системно-структурний, моделювання, абстрагування, формально логічний, історичний) і спеціальні методи пізнання, що застосовуються у правознавстві (методи тлумачення норм права, юридико-догматичний, порівняльно-правовий). Розкрито правові механізми зловживання корпоративними правами наглядовою радою та загальними зборами за допомогою конструкцій "значних правочинів" і "правочинів із заінтересованістю". Окреслено алгоритм дій щодо правильної кваліфікації дій наглядової ради або загальних зборів акціонерів щодо предмета зловживання правом шляхом побудови значних правочинів чи правочинів, заінтересованих. Проаналізовано практику застосування Верховним Судом доктрини "venire contra faktum proprium". Висновки: надано конкретні практичні висновки щодо застосування Верховним Судом доктрини "venire contra faktum proprium", яка розглядається як запобіжник від зловживання корпоративними правами. Подальший розвиток корпоративного права неможливий без формування чітких алгоритмів практичного застосування доктрини про заборону суперечливої поведінки.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мельниченко Руслана Костянтинівна (1971–) (біологічні науки)
• Мельниченко Руслан Володимирович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"