Досліджено еволюцію фазового складу та механічних властивостей, а також особливості формування оксидних шарів високоентропійних сплавів системи Fe40 - xNiCoCrAlx (x = 5; 10 % (ат.)) під час тривалого окиснення за 900 та <$E1000~symbol Р roman C>. Встановлено, що у вихідному литому стані, залежно від вмісту алюмінію та значення електронної концентрації, сплави містять або лише твердий розчин на основі ГЦК кристалічної структури (VEC = 8 ел./ат.), або суміш ГЦК та ОЦК фаз (VEC = 7,75 ел./ат.). На поверхні обох сплавів під час окиснення за <$E900~symbol Р roman C> протягом 50 год формуються тонкі суцільні оксидні плівки, які містять Cr2O3 та шпінель NiCr2O4. Подальше збільшення тривалості відпалу до 100 год сприяє тому, що в окалині сплаву Fe30Ni25Co15Cr20Al10 формується оксид алюмінію Al2O3, який має високі захисні властивості. Підвищення температури окиснення до <$E1000~symbol Р roman C> призводить до часткового руйнування захисного шару на сплаві з 10 % (ат.) Al. Тривала витримка за <$E900~symbol Р roman C> (100 год) + <$E1000~symbol Р roman C> (50 год) не змінює фазового складу матриці сплаву Fe35Ni25Co15Cr20Al5, що свідчить про його високу термостабільність. У двофазному сплаві Fe30Ni25Co15Cr20Al10 різко змінюється кількісне співвідношення твердих розчинів і кількість ОЦК фази зростає із 4 до 54 % (мас.), при цьому спостерігається впорядкування за типом B2. За допомогою методу автоматичного індентування визначено фізико-механічні характеристики сплавів у вихідному стані та після тривалого високотемпературного відпалу. Встановлено, що твердість HIT та модуль пружності E сплаву Fe35Ni25Co15Cr20Al5 у литому стані становлять 2 та 147 ГПа, відповідно, а після серії тривалих відпалів ці характеристики знижуються до HIT = 1,8 ГПа, E = 106 ГПа. Сплав Fe30Ni25Co15Cr20Al10 демонструє протилежну залежність: HIT зростає із 2,5 у вихідному стані до 3,1 ГПа у відпаленому, а E зменшується, відповідно, з 152 до 134 ГПа. Це свідчить про перспективність використання Fe30Ni25Co15Cr20Al10 як жароміцного та жаростійкого матеріалу.

• Карпець Мирослав Васильович (1958–) (фізико-математичні науки)
• Карпець Марія Василівна (технічні науки)
• Рокицька Олена Анатоліївна (фізико-математичні науки)
• Горбань Віктор Федорович (1944–) (технічні науки)
• Самелюк Анатолій Васильович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"