Нині світ знаходиться на критичному етапі пандемії COVID-19, після низки початкових успіхів у боротьбі з поширенням цієї інфекції в багатьох країнах після послаблення обмежень відбувається черговий спалах захворювання. У зв'язку із сезоном грипу в деяких частинах світу та зростанням кількості хворих та госпіталізованих багато країн зустрічаються з проблемою знаходження правильного балансу між ефективною охороною здоров'я населення, захистом особистих свобод та підтримкою своєї економіки. При загальному охопленні послугами охорони здоров'я країни могли б ефективніше і результативніше вирішувати проблеми, пов'язані з тим, що пандемія COVID-19 прямо й опосередковано є причиною захворюваності та смертності. Вірус COVID-19 є найбільшою небезпекою для тих верств населення, які вже перебували в більш уразливому становищі, для тих, хто живе у злиднях, для людей похилого віку, для мігрантів і тих, хто був підданий насильницькому переміщенню. Щодо того, що охорона здоров'я населення та потенціал протидії економіки та суспільства пов'язані між собою, більше не може бути жодних сумнівів. Досвід пандемії COVID-19 довів фактичні дані про те, що інвестиції в охорону здоров'я мають довгострокову перспективу, тоді як їх недолік може спричинити великомасштабні руйнівні соціальні та економічні наслідки протягом багатьох років. Важливу роль у тому, щоб покласти край пандемії та прискорити відновлення економіки у всьому світі, відіграватимуть безпечні та ефективні вакцини, засоби діагностики та лікування. Масштабна соціальна робота щодо розширення доступу до діагностики та лікування як глобального суспільного блага, доступного для всіх, відповідає національним та економічним інтересам кожної країни. У більш довгостроковій перспективі готовність до пандемій та механізм реагування у зв'язку з ними можна розглядати як глобальне суспільне благо, для якого потрібні інвестиції пропорційного обсягу коштів на глобальному та національному рівнях. Необхідна стандартизована система оповіщення про спалахи, пов'язана з конкретними діями національних та місцевих органів влади. Станом на сьогодні потенціал для систем запобігання надзвичайним ситуаціям у галузі охорони здоров'я населення та вжиття заходів у зв'язку з ними, як це потрібно відповідно до Міжнародних медико-санітарних правил, створила лише незначна частина країн.

• Будзин Віра Романівна (фізичне виховання та спорт)
• Рибчич Іван Євстахійович (державне управління)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"