Досліджено освітній компонент у впровадженні Цілей сталого розвитку в Україні на прикладі Рівненської обл. Мета дослідження - проаналізувати виконання Цілей сталого розвитку (в контексті освіти) на регіональному рівні в Україні, головні освітні тенденції в країні, рівень реалізації громадянських прав і цінностей у ній. Освітній компонент сталого розвитку суспільства безпосередньо пов'язаний із економічними, соціальними, політичними його складниками. Механізми, за допомогою яких освітній компонент впроваджується в конкретній країні, надаютть змогу простежити загальний рівень освіти у ній та ті проблеми, з якими пов'язана реалізація Цілей сталого розвитку. Відповідно до проведеного порівняльного та контекстуального аналізу Стратегій розвитку Рівненської обл. за 2011, 2015, 2020 рр., звітів і планів реалізації Стратегії, зіставивши досягнуті цілі на регіональному рівні та в Україні за допомогою індикаторів, автори дійшли висновку, що механізмами виконання Цілей сталого розвитку 4 є: співпраця держустанов з освітніми установами, громадськими організаціями, підприємництвом; дотримання принципу співучасті і спільної участі; залучення коштів міжнародних фінансових донорів, грантова діяльність; проведення просвітньої, інформаційної й освітньої кампанії в суспільстві. Заклади вищої освіти стали платформою для накопичення ідей, людських ресурсів і трансляторами ідей сталого розвитку в соціумі. До того ж, місцева влада акцентує увагу на важливості освітнього компонента Цілей сталого розвитку як механізму для реалізації планових оперативних цілей. Водночас ініціативи, розпочаті в контексті СРС 4, залишаються більшою мірою проголошеними, а не повністю реалізованими. Отже, освітній компонент у впровадженні Цілей сталого розвитку на регіональному рівні в Україні лише проходить становлення та є не досить визначеним як у діяльності закладів освіти, так і в системі державного управління сталим регіональним розвитком. Такий стан характерний для держав, що перебувають на етапі перехідної економіки та визначаються як країни, де освіта найбільше підтримується державою з частковим урахуванням світових тенденцій і повільним реагуванням системи управління на флуктацію і невизначеність зовнішніх обставин.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"