Мета дослідження - вивчення факторів ризику і частоти виникнення рецидивів міоми матки (ММ) за віддаленими результатами консервативної міомектомії. Проведено клініко-статистичний ретроспективний аналіз віддалених результатів оперативного лікування 40 пацієнток репродуктивного віку (від 19 до 42 років) з ММ за даними історій хвороб, амбулаторних карт і даних анкетного/телефонного опитування. Усі жінки мали обтяжений гінекологічний і репродуктивний анамнез. У післяопераційний період пацієнтки одержували гормональну терапію прогестагенами (у циклічному режимі) і оральними контрацептивами протягом 6 - 12 міс. Для діагностики рецидиву захворювання кожні 3 міс. протягом перших 3 років проводили клінічний огляд, бімануальне обстеження, трансвагінальну ехографію, надалі - кожні півроку. Факт рецидиву міоми констатували за появи, як мінімум, одного міоматозного вузла понад 1 см у діаметрі. Віддалені результати вивчали у 36 хворих з 40, які перенесли консервативну міомектомію. На момент оцінювання середній вік пацієнток після оперативного втручання становив <$E39,7~symbol С~6,17> року, з них в активному репродуктивному віці перебували 4 (11 %) особи, у пізньому репродуктивному віці - 11 (33,3 %), у пременопаузальному періоді - 10 (27,7 %). Середній термін спостереження становив <$E6,22~symbol С~1,71> року. Рецидив ММ констатовано у 22 (55 %) хворих, 3 (7,5 %) з яких потребували повторного оперативного втручання (2 жінкам виконано надпіхвову ампутацію матки, 1 - трансцервікальну резекцію субмукозного вузла). Кумулятивний (накопичений) відсоток рецидиву ММ протягом 7 років після операції становив <$E67,4~symbol С~8> % з максимальним підвищенням частоти рецидивів на 2-у і 3-у роках після операції (до <$E31,7~symbol С~6> % і <$E51,2~symbol С~7> % відповідно). Завагітніли після консервативної міомектомії 11 (27,5 %) жінок, у тому числі 2 з 5, яким було діагностовано безпліддя до операції, та 4 з 9, у яких фіксували невиношування вагітності. Максимальна кількість вагітностей (5) настала в інтервалі від 1 до 1,5 року після операції. Вагітність закінчилась своєчасними пологами у 7 пацієнток, мимовільним абортом - у 3 (7,5 %), штучним абортом - в 1 (2,5 %). Усі 7 вагітних були розроджені шляхом кесарева розтину. Заключення: ретроспективний аналіз віддалених результатів органозберігального хірургічного лікування пацієнток репродуктивного віку з міомою матки виявив високу частоту рецидиву міоми після консервативної міомектомії, яка досягала <$E67,4~symbol С~8> % через 7 років. Найбільший приріст рецидивів спостерігався на 2-й і 3-й рік після операції. Статистично значущими факторами ризику розвитку рецидиву захворювання були кількість міоматозних вузлів і вік пацієнтки в інтервалі 30 - 40 років. Використання гормональної терапії (норетистерону або оральних контрацептивів) після операції не призвело до зниження частоти рецидивів міоми матки. І хоча консервативна міомектомія надала змогу підвищити частоту настання вагітності в оперованих пацієнток, однак рівень репродуктивних втрат після операції залишався високим (36,3 %).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Толстанова Галина Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"