Нефрогенез може бути порушений антенатально у зв'язку з хронічними вогнищами інфекції (ХВІ) у матері, розвитком хоріоамніоніту, фетоплацентарної недостатності. Як наслідок, у постнатальному періоді нирки чутливіші до гіпоперфузії, яка виникає в недоношених новонароджених із гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою (ГЗВАП), що може привести до розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН). Мета роботи - вивчити вплив ХВІ в матері на розвиток ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП. Матеріали та методи. Обстежено 74 недоношені дитини (гестаційний вік - 29 - 36 тижнів), які перебували на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених КП "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" ДОР". Пацієнтів розподілено на три групи залежно від наявності відкритої артеріальної протоки (ВАП) та її гемодинамічної значущості: I група - 40 дітей з ГЗВАП, II група - 17 дітей з ВАП без гемодинамічних розладів, III група - 17 дітей із закритою артеріальною протокою. Наявність ХВІ в матері визначено за даними медичної документації, хоріоамніоніту на основі патогістологічного дослідження плаценти. Пацієнтів із ГЗВАП також розподілено на дві підгрупи: 28 дітей - від матерів із ХВІ, 12 дітей - від матерів без ХВІ. Клінічне обстеження та лікування недоношених новонароджених проведено за загальноприйнятою методикою. Ехокардіографію з допплерометрією виконано на 5 - 11-й годині життя, далі - щодня, для визначення ВАП, її розміру та гемодинамічної значущості. Діагностику та стратифікацію ступеня тяжкості ГПН проведено за критеріями неонатальної модифікації KDIGO, для чого вивчено концентрацію сироваткового креатиніну та рівень діурезу. Результати. Хронічні вогнища інфекції виявлено у 28 (70,0 %) матерів I групи, у 5 (29,4 %) - II групи, у 6 (35,2 %) - III групи. Хоріоамніоніт - 10 (25 %) випадків у I групі, 6 (17,6 %) - у II - III групі. Наявність ХВІ у матері зумовлювала суттєве підвищення розміру ВАП у першу добу життя в групі ГЗВАП проти II - III групи: 2,61 +- 0,861 (2,3; 2 - 3,5) мм проти 1,79 +- 0,365 (1,7; 1,5 - 2) мм, р << 0,001. ВАП діаметром >> 2 мм у першу добу життя в недоношених I групи від матерів із ХВІ відмічалась частіше - 19 (67,9 %) випадків проти 2 (6,7 %) випадків у II - III групі (OR = 10,56; CI: 1,9 - 58,53; р << 0,005). Аналіз частоти розвитку ГПН на третю добу життя залежно від ГЗВАП та наявності ХВІ показав, що у 64,3 % недоношених із ГЗВАП і від матерів із ХВІ розвивалося ГПН - у 6,6 раза частіше, ніж у групах без ГЗВАП (OR = 8,40; CI: 2,60 - 27,14; р << 0,001), та у 2,6 раза частіше порівняно з дітьми підгрупи ГЗВАП з необтяженою материнською інфекцією (OR = 5,40; CI: 1,18 - 24,65; р << 0,03). На тлі ГЗВАП і ХВІ у кожної третьої дитини спостерігалася II - III стадія ГПН. Порівняльний аналіз у межах і групи залежно від ХВІ показав, що частота ГПН протягом 10 діб у вибірці з інфекцією майже втричі перевищувала рівень підгрупи без інфекції: 71,4 % проти 25,0 % (OR = 7,50; CI: 1,60 - 35,07; р << 0,009). Висновки: наявність ХВІ в матері є фактором ризику розвитку ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП. Тому ці діти мають бути віднесені до групи ризику розвитку ГПН.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Борисова Тамара Петрівна (1956–) (медичні науки)
• Оболонська Ольга Юріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"