Представлено результати порівняльного оцінювання ефективності методів нехірургічної корекції початкових форм генітальних пролапсів (ГП) у жінок перименопаузального та менопаузального віку з використанням диференційованого підходу. Мета дослідження - вивчення морфологічних особливостей стінок піхви та проведення порівняльного оцінювання ефективності методик нехірургічної корекції ГП. У дослідження було включено 120 пацієнток з початковими формами ГП. Основна група (I) - 90 жінок з ГП, які увйшли до трьох підгруп залежно від обраного методу нехірургічної корекції (патент на корисну модель №145380 від 10.12.2020 р.): Iа підгрупа (n = 30) - застосування аутоплазми, збагаченої тромбоцитами, I6 підгрупа (n = 30) - корекція ГП препаратом на основі гіалуронової кислоти, Iв підгрупа (n = 30) - корекція пролапсу CO2-лазерним випромінюванням. До групи порівняння (II) увійшли 30 пацієнток, корекцію ГП у яких здійснювали шляхом тренування м'язів тазового дна в індивідуальному режимі згідно зі стандартною методикою. Через 3 міс після проведеного лікування згідно із запатентованою методикою кількість пацієнток з ГП II стадії зменшилася на 16,7 % у Iа підгрупі, на 31,3 % - у Iб підгрупі та на 41,2 % - у Iв підгрупі. У Iв підгрупі, де переважала наявність комбінованого виду (цисторектоцеле) ГП, у 19 (63,3 %) жінок після проведеного лікування відзначено покращання морфологічної структури стінки піхви. Воно проявлялось вираженим дифузним (у всіх шарах) покращанням ангіогенезу внаслідок неоангіогенезу, збереженою будовою колагенових волокон зі збільшенням щільності останніх за відсутності ознак набряку та слабовираженими дегенеративними змінами. Зазначено, що у Iб підгрупі через 3 міс. після лікування у 17 (56,6 %) жінок відзначено зникнення скарг, пов'язане з суттєвим покращанням показника величини еластинових та колагенових волокон, і лише у 9 (30 %) пацієнток цей показник залишився без змін. У Iа підгрупі при проведенні оцінювання ефективності використаної нехірургічної методики лише у 10 (33,3 %) пацієнток спостерігалося незначне покращання якості життя у порівнянні із вихідним рівнем до лікування. У групі порівняння не було відзначено не лише позитивної динаміки, а навпаки - у 9 (30 %) жінок через 3 міс. після розпочатого лікування було виявлено посилення проявів ГП та зумовлених ними симптомів, що підтверджується такими морфологічними змінами - мінімальні вогнищеві ознаки неоангіогенезу, колагенові волокна стоншені, значно набряклі, оточені прошарками сполучної тканини. Заключення: даний алгоритмічний підхід при нехірургічній корекції генітальних пролапсів сприяє не лише ефективному лікуванню початкових їх проявів, профілактиці подальшого прогресування, але й суттєвому покращанню якості життя.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Камінський Вячеслав Володимирович (медичні науки)
• Камінський Вячеслав Вікторович (фізико-математичні науки)
• Камінський Валерій Валерійович (медичні науки)
• Камінський В'ячеслав Володимирович (медичні науки)
• Чайка Кирило Володимирович (медичні науки)
• Дядик Олена Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"