Розглянуто актуальні питання ризиків експлуатації безпілотних літальних апаратів (БПЛА) з літій-полімерними акумуляторами. На сьогодні БПЛА знайшли широке застосування в таких галузях, як медицина, сільське господарство, відеознімання, нафтогазова галузь, екологічний моніторинг, військова справа. Таке широке застосування БПЛА зумовлює актуальність питання забезпечення безпеки польоту такого літального апарата. Мета роботи - розроблення сенсорної системи моніторингу стану літій-полімерної акумуляторної батареї та системи прийняття рішення щодо продовження або припинення виконання польотного завдання БПЛА для безпечного повернення додому. На основі експериментальних термографічних досліджень залежності температури акумуляторів від їх розрядження вперше встановлено нелінійний характер цієї залежності. Використання одержаних термографічних результатів надало змогу розробити алгоритм та, на основі нечіткої логіки, надати пропозиції щодо системи керування БПЛА для забезпечення їх польоту та гарантованого повернення "додому". Розроблено метод моніторингу стану літій-полімерних акумуляторних батарей, адаптований до умов та особливостей використання на БПЛА. Він полягає в контролі вихідної напруги ЛПАБ, її поверхневої температури та температури на борту БПЛА і сили вітру під час його польоту в режимі реального часу та порівнянні одержаних даних з еталонними характеристиками, що занесені в пам'ять бортового мікрокомп'ютера БПЛА з подальшим винесенням рекомендацій щодо корекції польотного завдання. Для визначення дії вітру БПЛА може бути оснащеним спеціальним датчиком, який вимірює силу вітру. На сьогодні існує багато мініатюрних датчиків швидкості вітру, які можуть бути пристосовані, або на їх основі можуть бути зроблені спеціалізовані датчики для БПЛА. Якщо система контролю не передбачає наявності датчика вітру, то можна використовувати мінімальні значення, розраховані за програмою, для забезпечення гарантованого повернення літального апарата. Запропоновано систему моніторингу електрозабезпечення безпілотного літального апарата (СМЕ БПЛА). Запропонована структура повністю автономна, тобто розміщена на борту БПЛА і не потребує втручання наземного оператора у процес польоту, що, в свою чергу, забезпечує мінімізацію ризику втрати БПЛА у разі відсутності зв'язку із наземним пунктом керування.

• Щербань Анастасія Павлівна (технічні науки)
• Ларін Віталій Юрійович (1970–) (технічні науки)
• Маслов Володимир Петрович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"