Розглянуто головні тенденції в дослідженнях громадської думки та опитуваннях населення під час пандемії COVID-19 в різних країнах світу. Виокремлено три напрями таких досліджень: фіксація переживань респондентів, які вони пов'язують з коронавірусом і вимушеною ізоляцією; вивчення динаміки станів; відстеження негативної емоційної динаміки, що загрожує психічному здоров'ю. З'ясовано необхідність дослідження чинників, які справляють найбільший вплив на погіршання стану психічного здоров'я населення під час карантину. Проведено опитування серед користувачів соціальної мережі "Facebook". Вибірка побудована з використанням таргетованої реклами серед головних демографічних груп (за статтю та віком) усіх обласних центрів України. Загальний розмір вибірки склав 6973 спостереження. Кількість жінок і чоловіків у вибірці склала, відповідно, 62 % і 38 %. Середній вік жінок - 43 роки, чоловіків - 41,5 року. За допомогою отриманих даних виявлено п'ять ключових стресорів, що зумовлюють рівень психологічного дистресу під час пандемії COVID-19: оцінка для себе імовірності захворіти на коронавірус, частота перевірки новин про коронавірус, частота захворювань за останні пів року, рівень напруженості відносин із співмешканцями та оцінка складності постійної ізоляції. Традиційною знахідкою у дослідженнях психологічного дистресу стала відмінність у його рівні між чоловіками та жінками. При цьому єдиним стресором, розподіл значень якого суттєво відрізняється у чоловіків і жінок, є частота захворювань за останні пів року. Побудовано регресійну модель, яка продемонструвала, що крім ключових стресорів, пояснювальний потенціал мають такі змінні, як оцінка для себе імовірності перенести зараження коронавірусом у тяжкій формі (дія стресора починається з рівня 50 %), вікова група (від 60 років і старше) та відсутність хронічних захворювань. Сукупний пояснювальний потенціал моделі становить 27,6 %. Підсумовано, що пандемія COVID-19 створила об'єктивні передумови для істотного погіршення психологічного самопочуття якщо не всього населення України, то принаймні окремих його груп. Як перспективний напрям подальших досліджень визначено рівень стресостійкості різних груп населення.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Дембіцький Сергій Сергійович (соціологічні науки)
• Злобіна Олена Геннадіївна (1951–) (соціологічні науки)
• Сидоров Микола Володимирович (соціологічні науки)
• Сидоров Максим Вікторович (фізико-математичні науки)
• Сидоров Микола Володимир-Станіславович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"