Мета дослідження - комплексне вивчення органів державної влади ЗУНР, їх правового статусу та правових засад діяльності. Методологічну основу дослідження склав комплекс загальнонаукових, спеціально наукових й історичних методів, а також принципи історизму та об'єктивності. Ключовим став метод історичної ретроспективи який дозволив визначити особливості та правові засади становлення органів державної влади Західноукраїнської Народної Республіки. Встановлено, що уряд ЗУНР здійснив великий обсяг роботи по створенню власної системи державних органів. Початком організаційного оформлення стало скликання Конституанти і Української Національної Ради. Правовою основою діяльності органів державної влади на перших етапах діяльності ЗУНР стала законодавча база Австро-Угорської монархії, яка пізніше була змінена і доповнена рядом нормативно-правових актів, указами, розпорядженнями Української Національної Ради, Державного Секретаріату. Були створені власні законодавчі і виконавчі органи, а також реформовано судову гілку влади. З огляду на брак часу та обставини польсько-української війни було прийнято рішення про рецепцію австрійського права, а також залишення на посадах державних службовців і суддів, які були згідні працювати на користь ЗУНР. Це дає підстави говорити про те, що на законодавчому рівні уряд ЗУНР впорався з завданням по створенню власної системи органів державної влади, хоча в практичній площині, її реалізовано тільки частково. Надано аналіз правових засад організації та компетенції органів державної влади Західноукраїнської Народної Республіки. Результати дослідження можуть бути використані у подальших історико-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів.

• Луцький Мирослав Іванович (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"