Присвячено розробці нових та оцінці існуючих методів контролю і моніторингу вод на вміст бромід-, йодид-, бромат- та йодат-іонів у водах різних типів. Детально проаналізовано хіміко-токсикологічні властивості зазначених аніонів, а також існуючі методики визначення в плані їх придатності для масових аналізів і скринінгу великих масивів проб. З-поміж багатьох спектрофотометричних, хроматографічних, електрохімічних, кінетичних, флуориметричних, хемілюмінесцентних методик обрано такі, які якнайкраще (за межею виявлення, селективністю, експресністю) підходять для визначення того чи іншого аніону в підземних, поверхневих чи питних водах. Наведено та детально проаналізовано наведені у світовій літературі дані щодо моніторингу природних вод різних країн на наявність бромід-, йодид-, бромат- та йодат-іонів і показано, що моніторинг природних і питних вод України на зазначені аніони досі не проводився. Розроблено фотометричні методики із застосуванням спектроскопії дифузного відбиття, які далі оцінено на вплив заважаючих домішок, правильність, відтворюваність результатів та можливість детектувати мікрокількості аналітів. Визначено особливості аналізу бромід-іонів у водах різного походження та подано рекомендації щодо обрання методики контролю залежно від типу води, яка підлягає аналізу, та від наявності певного обладнання. Наведено реально знайдені концентрації бромідів та броматів у підземних, поверхневих, питних, бутильованих, знезаражених озоном водах. Уперше з’ясовано, що сполуки урану, які містяться в деяких підземних водах України у розчинному вигляді, справляють значний заважаючий вплив на визначення бромід-іонів, імовірно, завдяки комплексоутворенню з барвником. Підвищено увагу до контролю за бромід-іонами зумовлена тим, що, по-перше, досі не існувало дешевих екобезпечних методів моніторингу цих іонів у довкіллі, і, по-друге, тією обставиною, що під час підготовки питної води легше відбраковувати води з підвищеним вмістом броміду перед озонуванням, що запобігає отриманню питної води з токсичними броматами. Знайдено умови визначення бромід-іонів шляхом реєстрації дифузного відбиття тонкого шару забарвлених концентратів із застосуванням концентрування бромованих органічних реагентів флуоресцеїну, фуксину основного та фенолового червоного, бромат-іонів - вимірюванням зміни забарвлення концентратів іонного асоціату фуксину з аніонною поверхневоактивною речовиною. Установлено, що застосування фенолового червоного та іонних асоціатів фуксину для контролю за відповідно бромідами і броматами у водах дає можливість усунути вплив таких сторонніх компонентів, як хлориди, хлорати, йодати, хлораміни, які заважають визначенню броматів та бромідів іншими методами. Випробувано найбільш поширені методи контролю за йодидами та йодатами з метою виявлення та рекомендації найбільш придатних з них для моніторингу вод. Установлено, що при скринінгу великих масивів проб на зазначені компоненти завдяки експресності та селективності переваги мають хемілюмінесцентні методи, які базуються на детектуванні світіння люмінолу. Проведено моніторинг підземних та бутильованих вод на присутність бромід-, йодид-, бромат- та йодат-іонів розробленими та обраними відомими методами. Відзначено стабільність хімічного складу артезіанських вод м. Києва одного і того самого горизонту. Відзначено, що в бюветах, які живляться сумішшю вод з різних водоносних горизонтів, концентрація бромідів і йодидів змінювалася в 3 - 4 рази. Зроблено висновок про те, що для вод, які містять підвищені концентрації бромідів та йодидів, озонування протипоказане у зв'язку з небезпекою утворення канцерогенних броматів та йодатів. Для консервування та дезінфекції таких вод запропоновано проводити обробку вуглекислим газом. Підтверджено, що дезінфекція озоном вихідної води, яка містить підвищені концентрації бромідів та йодидів, призводить до утворення броматів та йодатів - аніонів, які можуть проявляти канцерогенну дію на організми. Отримані результати дають можливість регулювати параметри підготовки питної води з метою мінімізації утворення шкідливих побічних продуктів дезінфекції. Встановлено, що для детектування бромідів і броматів прості і високочутливі методи, придатні для контролю за великими масивами проб, відсутні, а відомі високочутливі методики визначення йодидів і йодатів у водах з використанням газової екстракції галогену та хемілюмінесцентного детектування мають обмежене застосування через відсутність відповідних нормативних документів. Запропоновано просту і високочутливу методику визначення бромат-іонів, яка ґрунтується на їх концентруванні у вигляді іонного асоціату фуксину з аніонною ПАР на мембранному фільтрі з подальшим твердофазним спектрофотометричним детектуванням. Таке поєднання концентрування з твердофазною спектрофотометрією значно скорочує тривалість визначення і при цьому дає змогу контролювати вміст броматів у водах на рівні концентрацій, нижчих ГДК. Розроблено тест-методику для експрес-оцінки вмісту бромід-іонів, яка ґрунтується на їх концентруванні з використанням паперових фільтрів, імпрегнованих розчинами нітрату срібла та хлориду калію, що дає змогу оперативно, надійно та селективно оцінити вміст бромід-іонів під час вибору безпечної технології підготовки води для питних цілей. Розроблено твердофазно-спектрофотометричні та адаптовані хемілюмінесцентні методики визначення галогенід- та галогенат-іонів, які можуть бути використані в лабораторіях контролю за якістю води, їх чутливість та простота виконання дали змогу провести моніторинг великого масиву артезіанських вод, фасованих вод різних виробників, природних вод Київської, Дніпропетровської, Херсонської, Одеської та Закарпатської областей на вміст бромід- і бромат-іонів, а також йодид- і йодат-іонів. Показано, що особливої уваги під час вибору джерел питного водопостачання, а також технологій знезараження води потребують води з підвищеним вмістом бромідів та йодидів, які не повинні підлягати озонуванню з метою їх дезінфекції, а вчасний контроль за якістю розроблених методик дасть змогу визначати перспективні напрями вдосконалення технологічних прийомів для поліпшення якості питної води.

• Мазна Юлія Ігорівна (національна безпека)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"