Уперше визначено і досліджено рівні (достатній, середній, низький, дуже низький) сформованості елементарних математичних уявлень у дітей із помірним і тяжким ступенем інтелектуального порушення (ПТСІП). Подано характеристику типів засвоєння елементарних математичних уявлень дітьми з ПТСІП [пасивно-позитивний; пасивно-негативний; ситуативний (пасивно-активний); відтворювально-активний; відтворювально-пасивний]. Визначено та охарактеризовано критерії (психолого-пізнавальноповедінковий, когнітивно-змістовий), показники і змістове наповнення методик психолого-педагогічного вивчення сформованості елементарних математичних уявлень у дітей із ПТСІП із урахуванням психологічних компонентів засвоєння знань. Розроблено та апробовано спеціальну методику формування елементарних математичних уявлень у дітей із ПТСІП. Уточнено етапи (соціально-побутовий, мотиваційно-емоційний, навчально-змістовий) корекційно-розвивальної роботи з формування елементарних математичних уявлень у дітей із ПТСІП. Охарактеризовано процес засвоєння знань, умінь і навичок як процес учіння. Засвоєння математичних знань є складною інтелектуальною діяльністю людини, що поєднує в собі всі пізнавальні процеси (сенсорноперцептивні, мнемічні, мисленнєві та метакогнітивні знання), які забезпечують прийом, значеннєву обробку, збереження та відтворення матеріалу; міцно, системно, якісно засвоєні знання є результатом навчання, навчальної діяльності. Аналіз теоретичних джерел дав змогу визначити внутрішні, психологічні (пізнавальні особливості, особливості мотивації, навчання, розвитку емоційної сфери, самостійної і творчої ініціативи дітей) і зовнішні (освітнє середовище, яке створюється в умовах спочатку сім’ї, а потім навчального/виховного закладу) фактори; ефективність корекційно-виховного процесу (психодидактичний компонент освітнього середовища); ранній початок систематизованих занять з метою корекції відхилень та математичного розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями; спрямованість індивідуальної корекції і відповідність прийомів корекційного навчання психофізичним можливостям дитини, що впливають на формування елементарних математичних уявлень у дітей із ПТСІП. Процес формування елементарних математичних уявлень у дітей з інтелектуальною недостатністю будується з урахуванням закономірностей розвитку математичних знань у дітей із типовим розвитком, а отже, формування математичної діяльності у дітей забезпечується достатнім рівнем розвитку таких психічних процесів, як сприймання, пам’ять, увага, мислення й мовлення, які суттєво порушені в осіб з інтелектуальною недостатністю. Систематизація й узагальнення виявлених особливостей засвоєння дітьми з порушеннями розумового розвитку математичного матеріалу дали змогу виділити загальні типи труднощів, що характеризувалися спільністю проявів. Навчально-корекційна і розвивальна робота з дітьми з ПТСІП шкільного віку в дитячих будинках-інтернатах здійснюється за індивідуальними програмами та відповідно до "Програми навчання дітей з помірною і тяжкою розумовою відсталістю будинків-інтернатів II профілю" (М. Арнольдов, К. Забара) і "Програми з математики для спеціальних шкіл для розумово відсталих дітей (помірна, тяжка, глибока розумова відсталість)", підготовчий, 1 - 4 класи (Н. Волянська, Г. Засуха, Ю. Юр’єва). Під час констатувального етапу психолого-педагогічного експерименту було здійснене психолого-педагогічне вивчення сформованості елементарних математичних уявлень у дітей із ПТСІП. Охарактеризовано принципи психолого-педагогічного вивчення сформованості елементарних математичних уявлень у дітей молодшого шкільного віку (гуманістичної спрямованості, індивідуального підходу, ненав’язливості проведення психолого-педагогічного вивчення, поєднання психологічного і педагогічного етапів дослідження, аналізу висновку психолого-педагогічного вивчення) та адаптовано їх до можливостей дітей із ПТСІП. Виділено компоненти (змістовий, операційно-організаційний, мотиваційний), критерії і показники сформованості елементарних математичних уявлень у дітей із ПТСІП (психолого-пізнавально-поведінковий критерій, показниками якого є особливості мислення, мовлення, уваги; когнітивно-змістовий критерій, показниками якого є уявлення про колір, розмір предметів, просторові та кількісні уявлення); визначено типи засвоєння (пасивно-позитивний, пасивнонегативний, ситуативний (пасивно-активний), відтворювально-активний, відтворювально-пасивний) і рівні сформованості математичних уявлень в означеної категорії дітей (достатній, середній, низький, дуже низький). Встановлено, що у дітей 8 - 11 років із ПТСІП провідними є дуже низький і низький рівні сформованості математичних уявлень, у хлопців спостерігається переважно пасивно-негативний тип засвоєння математичних уявлень, а у дівчат – пасивно-позитивний. Отримані результати констатувального етапу дослідження підтвердили необхідність розроблення спеціальної методики формування елементарних математичних уявлень у дітей із ПТСІП, а також дали змогу визначити методологічні підходи до її впровадження, серед яких основними є середовищний, діяльнісний і особистісно-орієнтований. Визначено, що організацію освітньо-виховного середовища для засвоєння елементарних математичних уявлень дітьми з ПТСІП необхідно здійснювати через створення педагогічних і психологічних середовищних умов, які входили до складу педагогічного і психологічного блоків відповідно.

• Утьосова Олена Іванівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"