Проаналізовано 15 тис. медичних карт хворих, які проходили лікування у довоєнний період 2006 - 2013 рр. і 3,5 тис. медичних карт у воєнний період 2014 - 2016 рр. у відділеннях Лисичанської обласної психіатричної лікарні. Відібрано 136 осіб (від 22-ох до 50-ти років) із діагнозом шизофренія та проявами суїцидальної поведінки. Пацієнтів було розподілено на дві групи: основну - 71 особа, яким проведено авторську комплексну терапію; групу порівняння - 65 осіб, яким проведено терапію за стандартними клінічними протоколами. Кожну з цих груп було розподілено за гендерною ознакою. Клінічно визначено фармакотерапевтичні та психотерапевтичні мішені впливу з урахуванням гендеру, особливостей перебігу хвороби, клінічних та анамнестичних даних. Виявлено, що суїцидальна активність на тлі гострих транзиторних психотичних розладів підвищувалася внаслідок бойових дій, погіршення умов життя хворих, різкого збільшення масиву стресогенних чинників. Запропоновано алгоритм психодіагностичних методик, що дозволяє суттєво підвищити якість діагностики психічних розладів у суїцидентів. Для лікування та профілактики психічних розладів, які спричиняли підвищення суїцидальної активності у хворих, розроблено авторську комплексну програму фармакотерапевтичних і психотерапевтичних заходів, яка включала: режим дня, дієту, вітамінні комплекси (групи В), антипсихотичну (амісульприд, оланзапін, рисперидон) та антидепресивну (міансерін, міртазапін) терапію. Проведено обов'язкові інструментальні та лабораторні дослідження до початку й у процесі лікування для виявлення побічних ефектів та оцінки соматичного стану хворих.

• Будьонний Павло Валерійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"