Проаналізовано життєздатність видів роду Populus L. на залізорудних відвалах Криворіжжя – Першотравневому та Ганнівському відвалі Першотравневого кар’єру ПрАТ "Північний ГЗК" і Петрівському відвалі ПрАТ "Центральний ГЗК". Також були досліджені представники роду Populus в паркових насадженнях м. Кривий Ріг. Для порівняння життєвості тополь в різних едафотопах ділянкою умовного контролю був парк "Веселі Терни", ґрунти якого представлені чорноземом. Відвали характеризуються переважанням субстратів змішаного гранулометричного складу, надзвичайною жорсткістю термічного режиму та нестачею вологи. Висвітлено екологічні аспекти самозаростання техногенно порушених земель, а також вплив прилеглих до відвалів штучних насаджень на процеси природного поширення рослин на техногенні землі. Показано, що основу паркових насаджень м. Кривий Ріг складають масиви з тополь, як найбільш довговічних деревних порід. Найбільш поширеними в насадженнях парків є P. bolleana Lauche, P. italica (Du Roi) Moench та P. nigra. Встановлено, що за шкалою В. Алексеева (1989) життєвий стан тополь в парках знижується зі збільшенням їх абсолютного віку. Крім того, дерева в місті часто потерпають від механічних ушкоджень та хвороб, що прискорює процеси їх старіння та відмирання. На відвалах Криворіжжя тополі є найбільш поширеними у порівнянні з іншими видами листяних деревних порід і виступають піонерними породами. Серед виявлених на відвалах 6 видів і 1 гібриду роду Populus найбільш поширеними є P. italica, P. deltoidеs, та P. alba, які мають анемохорне походження. Під час розвитку підземних вегетативних органів тополь в техногенних рихлих субстратах відбувається перетворення ділянки кореня на здерев’яніле кореневище – ксилоризом, на якому в наступні роки закладаються нові вегетативні бруньки. Зі сплячих бруньок ксилоризома утворюються нові пагони, внаслідок чого відбувається поширення тополь по поверхні відвалу та утворення життєвої форми куртиноутворюючого дерева. Площі куртин становлять 90–450 м² та варіюють в залежності від місця розташування на відвалі та субстрату. У жодного куртиноутворюючого або ксилоризомного дерева не виявлено роз’єднання на окремі частини. Встановлено, що такі життєві форми тополь на відвалах становлять близько 90 % від загальної кількості досліджених дерев. Для з’ясування росту тополь в різних субстратах відвалів та чорноземі звичайному, були досліджені прирости річних пагонів та їх облиствленість у P. italica, P. deltoides, P. alba. Результати виконаних досліджень свідчать, що найбільшим приріст річного пагону виявлено у дерев, що зростають в чорноземі звичайному парку "Веселі Терни". Рівень життєздатності видів роду Populus в техногенних екотопах визначається величиною річного приросту та облиствленості пагонів. На суглинках і кварцитах відвалів найбільшим річним приростом характеризується P. italica. На ділянках з кварцитом приріст річного пагону цього виду зменшується у 1,5 рази порівняно з рослинами на суглинках. Аналогічну закономірність відзначено також і для P. deltoides та P. alba, у яких зниження довжини річного пагону становить відповідно 1,8 та 1,6 рази. На усіх дослідних ділянках, включаючи паркові насадження, довжина приросту річного пагону найменшою була у P. alba, який за показниками життєвого стану є найбільш стійким.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Данильчук Наталія Михайлівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"