Виникнення синергетичного ефекту в гуманістичних, за визначенням Л. Заде, освітянських системах відповідно до відомого гегелівського закону має супроводжуватися кількісно-якісними перетвореннями певних показників, що характеризують вплив людського чинника на прийняття рішень. Обгрунтовано, що такими показниками є основні навчальні домінанти, які визначають ставлення до ризику та характеризують мотивацію на досягнення успіху (схильність до ризику)/запобігання невдач (несхильність до ризику), а також рівні домагань, що є одним із системоутворювальних чинників особистості та характеризують адекватність її самооцінки. Основні навчальні домінанти знаходяться через вирішення закритої задачі прийняття рішень шляхом побудови за обмеженою кількістю точок (п'ятьма) і подальшого аналізу оціночної функції корисності континууму 12-бальної шкали. Характерними точками цієї функції є т. зв. детерміновані еквіваленти лотерей із відповідною корисністю n0,25, n0,5, n0,75. Рівні домагань знаходяться через вирішення відкритої задачі прийняття рішень шляхом побудови за формально необмеженою кількістю точок і подальшого аналізу оціночної функції корисності континууму 12-бальної шкали. Характерні точки оціночної функції: n_ - результат навчання, що відповідає негативному стрибку корисності в уяві того, хто навчається, щодо прийнятності певної оцінки шкали; n0 - результат навчання, що відповідає переходу від негативного до позитивного сприйняття оцінок шкали; n<^>* - результат навчання, що відповідає максимальному позитивному стрибку корисності у сприйнятті певної оцінки шкали, яка в такому разі і вважається рівнем домагань. У m = 208 учнів-дев'ятикласників визначено співвідношення осіб несхильних, байдужих і схильних до ризику в пропорції: НСР : БР : СР <$E symbol Л> 1 : 2,27 : 10,6. Методом розстановки пріоритетів дефазифіковано якісні рангові оцінки 12-бальної шкали надання їм відповідних зважених коефіцієнтів значущості. Визначено ідентичність рівнів домагань учнів незалежно від ставлення до ризику, а також більшу узгодженість думок випробуваних щодо прийнятності більш високих оцінок шкали. З кореляційного аналізу характерних точок оціночних функцій корисності, побудованих для закритих і відкритих задач прийняття рішень, виявлено статистично вірогідний зв'язок між характерними точками: n0,25 - n_, n0,5 - n0, n0,75 - n<^>*.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Рева Олена Миколаївна (психологічні науки)
• Рева Олексій Миколайович (технічні науки)
• Рева Олег Миколайович (біологічні науки)
• Андросович Ксенія Анатоліївна (психологічні науки)
• Радецька Світлана Валеріївна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"