Запально-деструктивні захворювання пародонту в світі становлять не тільки загальномедичну, а й соціально-економічну проблему, яка спонукає до пошуку нових методів лікування та діагностики. Сучасні концепції лікування хронічного генералізованого пародонтиту передбачають застосування комплексу терапевтичних, ортопедичних, хірургічних і ортодонтичних методів лікування, і доволі часто їх ефективність є сумнівною. На сьогодні загальновизнаним препаратом вибору в пародонтології є хлоргексидину біглюконат (та його інші сполуки), оскільки він здатний пригнічувати ріст і формування колоній понад 80,00 % мікроорганізмів біоплівки ротової порожнини. Також у клінічній практиці застосовують протимікробні препарати системної дії, особливо у випадках агресивних і важких форм генералізованого пародонтиту, що виникають на фоні загальносоматичної патології, а також при ускладненнях хірургічних втручань. Для проведення досліджень використовували типові музейні культури ATTC (American Type Culture Collection, USA) Candida albicans ATCC 885-653; Staphylococcus aureus ATCC 25923; Escherichia coli ATCC 25922, Enterococcus faecalis ATCC 29212, Streptococcus pyogenes ATCC 19615, та клінічні культури ізольовані із ротової порожнини людей із запальними захворюваннями: мікроскопічні гриби роду Candida (C. albicans) Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Streptococcus pyogenes, Enterococcus faecalis. Мінімальну бактерицидну та інгібуючу концентрацію досліджуваного гелю визначали у полістиролових пластикових 96-лункових планшетах. Результати дослідження показали, що досліджуваний гельтарозчин хлоргексидину біглюконат 0,05 % чинили активний вплив на музейні та клінічні штами лабораторних мікроорганізмів. Висновки: отже, досліджуваний гель для лікування запальних уражень пародонту вітчизняного виробництва "Джен-Метрогелур" виявився ефективним протимікробним засобом відносно клінічних та лабораторних штамів мікроорганізмів. Високочутливими до засобу виявилися клінічні та музейні культури C. albicans. Чутливими до гелю були культури S. aureus та музейні штами S. pyogenes та E. coli. Помірно чутливими виявилися культури E. faecalis та клінічні штами S. pyogenes та E. coli.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Павленко Олексій Володимирович (медичні науки)
• Павленко Оксана Володимирівна (психологічні науки)
• Павленко Ольга Василівна (сільськогосподарські науки)
• Павленко Олена Віталіївна (медичні науки)
• Павленко Оксана В'ячеславівна (технічні науки)
• Павленко Олександр Володимирович (технічні науки)
• Павленко Олексій Вікторович (технічні науки)
• Павленко Олександр Вікторович (юридичні науки)
• Павленко Ольга Вячеславівна (педагогічні науки)
• Кривцова Марина Валеріївна (1979–) (біологічні науки)
• Ступницька Олена Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"