На основі широкого спектра залучених до наукового обігу османсько-турецьких писемних джерел, зокрема турецьких архівних документів і літописів, уперше комплексно досліджено інформаційний потенціал, специфіку та значення названих пам'яток писемності у процесі дослідження історії козацько-гетьманської України другої половини XVI - першої чверті XVIII ст. Залучено широкий масив українських та інших писемних джерел і наукової літератури. Конкретизовано головні чинники, якими керувалися політичні кола Високої Порти у своїх діях стосовно українського народу загалом і Війська Запорозького зокрема. Вперше подано історико-правовий аналіз досліджених рукописних документів, згідно з яким засвідчено факт нормативно-правової мотивації міжнародних документів, укладених між державами Східної Європи, зокрема дипломатичної діяльності українських гетьманів. Досліджено причини ухвалення спільних рішень урядових установ України, Туреччини та Криму, зосібна практичні упровадження цих рішень. Проаналізовано правові мотивації підписаних у зазначений час договорів, установлено тривалість терміну їх дії і причинний характер. Зазначено, що застосована в роботі методологія забезпечує адекватне розуміння змісту досліджених документів і їх перекладу українською мовою. Джерелознавче опрацювання відомостей, наявних у турецьких і кримськотатарських рукописних документах визначеної історичної доби, сприяє формуванню нового погляду на відносини України з Туреччиною та на їх історичне значення. Вміщено також інформацію про історію Азербайджану.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"