Досліджено поняття, сутність та ознаки нагляду і контролю (НіК) за дотриманням трудового законодавства (ТЗ) України. Встановлено, що ТЗ - це логічно упорядкована координаційно-ієрархічна система чинних нормативно-правових актів, що відповідають Конституції України та регулюють трудові і пов'язані з ними відносини із метою їх упорядкування, забезпечення та захисту прав їх учасників. Виснувано, що нагляд - це систематична діяльність щодо спостереження, яка здійснюється уповноваженими органами публічної влади та громадських формувань із метою забезпечення дотримання режиму правопорядку суб'єктами права. Резюмовано, що контроль - це діяльність уповноважених органів публічної влади щодо захисту прав та інтересів населення, що здійснюється шляхом перевірки дотримання законодавства, припинення порушення прав та інтересів, а також притягнення до юридичної відповідальності. Проаналізовано позитивні та негативні моменти сучасного стану правового регулювання НіК за дотриманням ТЗ України. Досліджено завдання і функції НіК за дотриманням ТЗ України. Встановлено, що НіК є взаємозалежними поняттями в контексті з'ясування питання дотримання ТЗ. Вплив НіК на трудові відносини не обмежується здійсненням перевірок, він виступає інструментом забезпечення довіри між органами державної влади та трудовим колективом, збалансування прав і обов'язків працівника та роботодавця. Досліджено принципи та гарантії НіК за дотриманням ТЗ України, розкрито цей інститут як один із головних інструментів підтримки демократичного вектора розвитку державного управління соціальною та трудовою сферою. Результатами дослідження гарантій НіК за дотриманням ТЗ проілюстровано недостатність їх правового визначення, відсутність системності в дії гарантій, що значно впливає на результати НіК, зменшує їх ефективність. Розглянуто систему органів, які здійснюють НіК за дотриманням ТЗ України. Проведено аналіз правового статусу Державної служби України з питань праці як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення НіК за дотриманням ТЗ. Засвідчено, що даний орган є ключовим у процесі координації заходів із НіК, забезпечення їх ефективності. Встановлено розмежування компетенції органів, які здійснюють НіК за дотриманням ТЗ України, та їх взаємодію. Зазначено, що компетенція органів НіК за дотриманням ТЗ дозволяє охопити максимальну кількість видів трудової діяльності та забезпечувати охорону і гігієну праці. Розподіл компетенції між органами НіК дає можливість професійно проводити НіК навіть за найбільш технологічно складними питаннями, такими, як використання ядерної енергії, радіаційна безпека, робота з потенційно небезпечними матеріалами. Виокремлено види НіК за дотриманням ТЗ України. Зроблено висновок, що НіК за дотриманням ТЗ може мати велику кількість форм прояву та видів, які часто є взаємозалежними та взаємодоповнюючими. Проаналізовано заходи НіК за дотриманням ТЗ України. Виснувано, що заходи НіК за дотриманням ТЗ недостатньо розмежовані на законодавчому рівні, що призводить до використання різної термінології, порушення спільних принципів НіК, погіршення рівня координації між суб'єктами НіК. Установлено специфіку відповідальності за порушення законодавства про працю. Суть її полягає в тому, що дисциплінарна та матеріальна трудова відповідальність застосовуються винятково в межах трудових відносин, проте у випадку неправомірного застосування заходів її впливу може виникнути потреба у зверненні до суду. Водночас для цивільної та кримінальної відповідальності участь суду є обов'язковою. Резюмовано, що проблеми правового регулювання НіК за дотриманням ТЗ викликані тим, що наукові напрацювання з даної теми не застосовуються у практичній і законопроєктній роботі, а це призводить до порушення матеріальних і процесуальних принципів, неоднозначності у тлумаченні, використання оціночних понять і термінів, які не відповідають ні галузі права, ні конкретному нормативно-правовому акту. Запропоновано варіанти вдосконалення чинного законодавства, що мають на меті забезпечення правомірності й однозначності у трактуванні поведінки і дій уповноважених органів НіК, їх посадових осіб, адаптації заходів НіК до сучасних видів трудових відносин і проблем у реалізації трудових прав, зловживань ними суб'єктами трудових і пов'язаних із ними відносин. За результатами дослідження позитивного досвіду зарубіжних країн установлено, що правове регулювання НіК за дотриманням ТЗ у зарубіжних державах має тенденцію до зближення з вітчизняним, що пояснюється поширенням європейських правових цінностей, збільшенням трудової міграції.

• Кайло Іван Юрійович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"