Наведено дані про особливості структурної організації, хімічного складу та фізичних показників вовни овець різних порід залежно від типу їхнього волосяного покрову. Встановлено, що найменший вміст <$Ebeta>-кератози (10,2 %) і найбільший вміст <$E alpha>-кератози (64,4 %) є в пухових волокнах вівцематок української гірськокарпатської породи. Тонка вовна асканійських тонкорунних вівцематок і вівцематок прекос містить, відповідно, 12,9 і 11,5 % <$Ebeta>-кератози, а найбільше її в остьових волокнах гірськокарпатських вівцематок (15,1 %). Проте в пухових волокнах цих маток і маток породи прекос найбільший вміст <$E gamma>-кератози (28,4 і 28,7 %), загального сульфуру і цистину (2,9 і 2,9 і 11,2 і 11,5 %), натомість в остьових волокнах найменший вміст як <$E gamma>-кератози (58,2 %), так і сульфуру та цистину (2,7 і 9,0 %). Встановлено, що різні категорії волокон містять різну кількість загальних ліпідів. Найменше вільних ліпідів - у тонкому пуху гірськокарпатських маток (0,75 %), тонкій вовні маток прекос (0,71 %) та асканійських тонкорунних (0,83 %), а найбільше - у напівгрубій ості гірськокарпатських овець (1,39 %). Для зв'язаних ліпідів встановлено діаметрально протилежну відмінність: найбільшу кількість ліпідів виявлено в тонкому пуху (1,85 %), а найменшу - у напівгрубій ості (1,47 %). В остьових волокнах найбільше вільних ліпідів припадає на фракцію неестерифікованого холестеролу (64,9 проти 56,5 % в пуху, 57,7 у вовні асканійських тонкорунних маток і 63,3 % - у прекосів), а найменше у них фракцій неестерифікованих жирних кислот (9,6%) та ще однієї стеринової фракції (9,2 %). У волокнах овець породи прекос найменший вміст естерифікованого холестеролу (8,9 %) і найбільший вміст неестерифікованих жирних кислот. Натомість фракція полярних ліпідів майже на 50 % складається з церамідів і сульфоліпідів (понад 20 %). Водночас у фракції зв'язаних ліпідів на цераміди припадає не більше 40 %. Фізичні показники вовни певною мірою відображають особливості її структури та хімічного складу. Так, остьові волокна мають найвищу міцність (9,1 сН/текс) і тонину (48,8 мкм), що закономірно, оскільки в ості є найбільший вміст <$E beta>-кератози, тобто кутикули, і найбільша кількість ліпідів. Натомість найтоншими є пухові волокна (16,9 мкм), вони ж найслабші (7,0 сН/текс) - саме ці волокна містять найменше <$Ebeta>-кератози. Отже, між вмістом фракції вільних ліпідів і діаметром волокна є пряма залежність (r = 0,996; 0,887; 0746, відповідно, для пуху, тонкої та напівгрубої вони), а між вмістом зв'язаних ліпідів - обернена (r = -0,993; -0,995; -0,694).

• Стапай Петро Васильович (1944–) (сільськогосподарські науки)
• Сидір Надія Петрівна (біологічні науки)
• Ткачук Василь Микитович (сільськогосподарські науки)
• Ткачук Віталій Мирославович (біологічні науки)
• Ткачук Володимир Михайлович (фізико-математичні науки)
• Ткачук Вадим Миколайович (філологічні науки)
• Ткачук Віктор Миколайович (хімічні науки)
• Ткачук Валерій Михайлович (фізико-математичні науки)
• Смолянінова Оксана Олексіївна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"