Проаналізовано соціологічні теорії, що інтерпретують феномени "індустріального суспільства" й "індустріальної культури" в ролі: а) технологічно детермінованих (виробництвом, економікою, станом матеріальної культури); б) фрагментованих аспектів "індустріальних", "капіталістичних", "модерних", "постіндустріальних" / "постмодерних" глобалізованих суспільств. Обґрунтовано доцільність введення в науковий обіг поняття "функціональний статус культури", використання якого дозволяє здійснювати соціологічну ідентифікацію функціональної спрямованості культури в суспільствах як соціальних системах різного типу та комплексно досліджувати конкретні онтологічні прояви різноманітних спеціалізованих культурних практик. Доведено, що ідентифікація функціонального статусу культури індустріального суспільства, окрім власне теорій індустріалізму (пізнього індустріалізму Франкфуртської школи та теорії нового індустріального суспільства Дж. Гелбрейта) базується на трьох тенденціях: а) визначення стану та динаміки культури в контексті теорій культурної спадкоємності (з точки зору теоретиків "незавершеного модерну" / "множинних модернів" - як триваючу сучасність; або ж із позицій постмодерністського розриву з минулим); б) теорій глобальної залежності, що розглядають культуру через призму системи глобальних капіталістичних зв’язків експансійного характеру (в яких культура функціонує в трендах домагань на гегемонію, стримування, інтеграцію); в) теорій глобальної гібридизації, які загострюють основну увагу не на еволюційних і домінаційних зв'язках між різними культурними практиками, а зміщують акцент на діалектику процесів гомо- та гетерогенізації як стимулу глобальної культурної динаміки (апелюючи до значимості, в тому числі й самоідентифікаційних, полікультурних і гетеронормативних аспектів локальних суспільств). Аргументовано, що функціональна спрямованість культури суспільства індустріального типу відображає багатовимірність і багатоваріантність онтологічних проявів культурних практик консенсусного, конкурентного та конфліктного характеру. Це означає, що індустріальне суспільство може бути спеціалізованим об'єктом соціологічних досліджень: 1) певного типу соціально-історичної системи (що відрізняється від "аграрних" і "постіндустріальних суспільств"); 2) як держави-нації; 3) як континентального співтовариства (європейське суспільство, азіатське, західне тощо); 4) як системи ініціативних самодіяльних практик (громадянське суспільство). З'ясовано, що дослідження функціональної спрямованості культури передбачає врахування обставини реальної дисперсності культури відповідно до конкретної соціальної, економічної та політичної системи, а також соціальної структури, соціальної дії, потенціалу агентності суб'єктів, які використовують здобутки матеріальної та духовної культури (цінностей, норм, символів, міфів, мови, соціальної пам'яті, інкорпорації у багатовимірні виробничі відносини тощо). Удосконалено теоретичні засади соціологічного розуміння сучасного феномену індустріального суспільства та особливостей його динаміки, що виходить поза межі його ототожнення з історичним періодом становлення машинного виробництва й організації трудових відносин. Розглянуто наукові інтерпретації стосовно евристичного потенціалу концепцій індустріальної модернізації, постмодернізації та демодернізації шляхом обґрунтування дослідницької позиції, згідно з якою поширення антимодерністських тенденцій (трайбалізму, архаїзму, фундаменталізму тощо) у процесах модернізаційного розвитку свідчить не лише про дисфункціональний характер таких феноменів, але й про їх органічну включеність у процеси субкультурної інтеграції й адаптації в умовах зростаючого глобалізованого впливу ідеологій і практик мульти- та транскультуралізму.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Яворська Євгенія Феліксівна (соціологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"