З метою визначення внутрішньої будови і кінематики Сущано-Пержанської зони розломів Волинського мегаблока Українського щита виконано польові тектонофізичні дослідження в басейні верхньої течії р. Уборть за маршрутом Зольня - Майдан - Копищенський. Проведено вивчення тріщинуватості і структурно-текстурних елементів гірських порід за допомогою структурно-парагенетичного методу тектонофізики з урахуванням глибини їх формування. За результатами інтерпретації встановлено, що формування Сущано-Пержанської зони розломів тривало протягом не менше п'яти фаз і супроводжувалося утворенням відповідних різноорієнтованих зон сколювання: Хмелівської, Сущанської, Пержанської, Рудня-Хочинської, Лопатичівської. Хмелівська та Сущанська зони сколювання аналогічні за простяганням Немирівській та Хмільницькій зонам розломів Українського щита, які сформувалися в немирівський етап розломоутворення (~1,9 млрд років). Рудня-Хочинська і Пержанська фази пов'язані з активізацією Сущано-Пержанської зони розломів під час взаємодії мікроплит Фенноскандії та Сарматїі. Встановлено, що з періодом формування комплексу пержанських гранітоїдів (1,80 - 1,70 млрд років) пов'язаний розвиток розривів насувного і скидового типів, що відбувались в обстановці стиснення і розтягу відповідно. Таке чергування ситуацій стиснення і розтягу спричинило утворення рудопроявів в межах Пержанського тектонічного вузла. Встановлено, що Сущано-Пержанська зона розломів виникла у пізньому палеопротерозої на Немирівському етапі розломоутворення одночасно з іншими розломними зонами Українського щита Горинською, Луцькою, Тетерівською і Немирівською) в результаті зчленування мікроплит Фенноскандії та Сарматії.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"