Мета дослідження - аналіз та оцінка існуючих методів вивчення взаємозв'язку між кліматом та підстильною поверхнею. Тип підстильної поверхні, у тому числі й землекористування, здійснює вплив на формування клімату через фізичні та хімічні властивості (альбедо, шорсткість, хімічний склад тощо). Клімат у свою чергу впливає на підстильну поверхню через метеорологічні параметри (температуру і вологість повітря, опади, вітер тощо) та спричиняє як циклічні, так і незворотні її зміни. Ці процеси підсилюються антропогенними факторами, які мають значний вплив на процеси взаємодії "підстильна поверхня-клімат" наприклад, через зміну типу землекористування, яка зазвичай призводить до додаткової емісії хімічних сполук. Виділено три основні сучасні напрямки досліджень взаємодії клімату та змін у землекористуванні/підстильній поверхні, які реалізуються із залученням супутникових спостережень, використанням геоінформаційних систем та числового моделювання. Перший напрямок полягає у моніторингу й визначенні циклічних змін і трансформації підстильної поверхні під дією природних та антропогенних чинників за допомогою супутникового моніторингу та наземних метеорологічних спостережень із застосуванням ГІС. Незважаючи на значний технічний прогрес та велику кількість досліджень, що проводилися нещодавно для визначення динаміки змін підстильної поверхні за різні часові інтервали, досі залишаються проблеми з наявністю хмарності й затіненням від орографічних та інших об'єктів. Другий напрямок стосується вивчення впливу змін підстильної поверхні на хімічний склад повітря у граничному шарі атмосфери та регіональні кліматичні умови. Чимало досліджень присвячено впливу різних типів підстильної поверхні, таких як ліси, пасовища, поля, міське середовище тощо, на кліматичні характеристики, а також потоки речовин, наприклад, CO2. Одним з складних та актуальних питань залишається вплив лісів помірних широт на клімат. Третій напрямок пов'язаний із моделюванням змін підстильної поверхні й регіональних кліматичних умов. За останнє десятиріччя просторова роздільна здатність моделей значно зросла і, як результат, представлення взаємодії між атмосферою та підстильною поверхнею значно покращилося. Проаналізовано основні проблеми та виклики сучасних досліджень взаємозв'язку клімату та підстильної поверхні, більшість із яких пов'язані із недосконалістю методів супутникового моніторингу та числового моделювання. Найперспективнішими визначено онлайн-інтегровані числові моделі атмосфери, які включають зворотні зв'язки між метеорологічними параметрами та хімічним складом атмосфери, на який, у тому числі, впливає підстильна поверхня як на глобальному, так і на регіональному рівнях. Однак, розрахунки деяких фізичних процесів в моделях потребують вдосконалення: трансформації радіаційних потоків, мікрофізика хмар, взаємодія хмара - аерозоль - опади і параметризації деяких типів підсильної поверхні та їх взаємодії з граничним шаром атмосфери.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Краковська Світлана Володимирівна (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"