Мета роботи - визначення основних екологічних детермінант, що формують відгук соціального середовища на діяльність атомних електростанцій. Соціологічне опитування проводили в зоні спостереження (ЗС) Южно-Української АЕС (ЮУАЕС). Під час опитування населення було застосовано безповторний ймовірнісний відбір. Вибіркова сукупність респондентів населення ЗС ЮУАЕС складала 322 людини, де похибка вибірки становила 5,4 % за довірчого інтервалу 95,0 %. Для оцінки показників якості життя та занепокоєності застосовували порядкову 5-бальну шкалу вимірювання, а для інших питань - номінальні шкали вимірювання. Під час опитування було враховано всі вікові групи населення від 20 до 65 років. У процесі роботи було використано соціально-гігієнічні, соціологічні, статистичні та математичні методи дослідження (відносні величини, середні; достовірність парних відмінностей за критерієм Ст'юдента (t). Рівень сприйняття радіаційного ризику населенням ЗС АЕС є найнижчим серед респондентів міст-супутників Рівненської АЕС (РАЕС) і ЮУАЕС у порівнянні з населенням сільських населених пунктів та міст ЗС. Серед чинників, що формують екологічну загрозу для населення ЗС як наслідок діяльності АЕС, детермінантою є збереження і вивезення радіоактивних відходів. Соціальними чинниками, що визначають оцінку екологічної безпеки діяльності АЕС, є робота на АЕС і місце мешкання, стать, вік, рівень освіти населення та ін. Сформований у населення України "ІЧ-образ" екологічної катастрофи, внаслідок аварії на ЧАЕС, незалежно від місця мешкання на території України, впливає на поведінку, формування планів і оцінки, особливо населення, яке мешкає поряд з об'єктами і джерелами іонізуючого випромінювання. Висновок: чинне законодавство, що регламентує взаємовідносини між діючими АЕС та громадами, на території яких вони розташовані, потребує вдосконалення, керуючись основним принципом екологічного громадського здоров'я - соціальної справедливості - право людини на здорове довкілля: населені пункти ЗС (громади) отримують кошти на компенсацію ризику мешкання за дотримання певних правил безпеки для збереження здоров'я. Правове регулювання і постійна поінформованість населення - основні напрямки для формування адекватних оцінок.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Морозова Марина Миколаївна (медичні науки)
• Морозова Марія Миколаївна (технічні науки)
• Бондаренко Інна Володимирівна (історичні науки)
• Бондаренко Ігор Віталійович (економічні науки)
• Бондаренко Ігор Володимирович (юридичні науки)
• Бондаренко Ірина Володимирівна (1964–) (архітектура)
• Бондаренко Ілона Володимирівна (ветеринарні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"