Розглянуто чотири найважливіші чинники розвитку критичного мислення: метод навчання; форма навчання; метод контролю; стиль навчання. Наголошено, що у навчанні критичного мислення слід використовувати проблемні методи, які покликані сприяти пошуку доказів, перевірці теорій, визначенню меж їх дії. Проблемні методи навчання провокують суперечності, підштовхують учнів до сумнівів, розмірковувань і доведення положень. Відзначено, що групова робота сприяє упорядкуванню і координуванню висловлених пропозицій. Під час порівняння думок виникає соціокогнітивний конфлікт, викликаний різноманітністю точок зору. Відзначено, що у процесі вирішення цього конфлікту учні мають координувати різні позиції. Відтак розвивається інтелект у процесі інтеріоризації цього узгодження. Наголошено на важливості письмово викладати розмірковування у вигляді есе та проводити гуртовий аналіз та самоаналіз розв'язування проблемної задачі під керівництвом вчителя. Обгрунтовано необхідність звернути увагу учнів на можливі недоліки та прорахунки під час міркування, винести для уроки на майбутнє.

• Терно Сергій Олександрович (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"