Здійснено теоретичне та практичне обгрунтування комплексного дослідження флейтової музики України і на цій основі проаналізовано її витоки, історичну еволюцію, сучасні тенденції та перспективи розвитку. З'ясовано, що становлення флейтової національної школи пов'язано із формуванням професійної багаторівневої освіти (музичні училища, консерваторії) та розвитком композиторської практики. У середині XX ст. з'являються флейтові твори концертного типу, а на початку XXI ст. збільшується кількість камерних ансамблевих та сольних; у творах сучасних композиторів (О. Безбородько, О. Шмурак та ін.) широко використовуються новітні виконавські техніки – multiphonics, whistle tones, jet whistles. Встановлено, що в XX – XXI ст. у зв'язку з активізацією уваги до флейти в популярній музиці з'являються нові прийоми гри, і в таких напрямах, як джаз та World Music, використовуються етнічні різновиди флейти. Виникають модифікації європейської флейти шляхом здійснення численних змін у конструкції, проводяться експерименти з матеріалами (срібло, золото, титан, платина, ПВХ) і конструкціями типів головок (головка-метелик, головка глісандо, "UpRite", система Кінгма, Drelinger та ін.). Перспективи функціонування флейти в Україні визначаються її поширенням в естрадній музиці.

• Перцов Микита Олегович (культурологія)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"