Виявлено й аргументовано, як під впливом зовнішніх чинників, кліматичних умов, доісламської архітектури та місцевих архітектурно-будівельних традицій сформувалася своєрідна іранська регіональна школа мусульманської архітектури і в чому виявилася її своєрідність. Визначено взаємозв'язок історичних періодів розвитку Ірану й архітектурних періодів будівництва мечетей, охарактеризовано основні періоди будівництва мечетей. Уперше іранську ісламську архітектурну школу розглянуто у спадкоємному зв'язку з доісламськими архітектурними періодами, показано процес еволюції мечетей протягом VІІ - ХVІІІ ст. На базі методології системно-структурного аналізу проаналізовано композиційно-планувальні та семантичні особливості архітектурних форм фасадів мечетей Ірану, виявлено еволюцію характерних конструкцій, будівельних матеріалів і форм елементів мечетей Ірану, зміну декору та кольорової гами в кожному з трьох періодів. В іранських мечетях відзначено перехід від простих форм в бік ускладнених і декорованих форм, від функціональної конструктивності до декорованості, від грубої монохромності до перенасиченої витонченої поліхромії. Виявлено й аргументовано роль іранських доісламських архітектурно-будівельних традицій в формуванні середньоазійської і арабської архітектурних шкіл. Іранська доісламська школа є базовою для середньоазійської і арабської шкіл мусульманської архітектури, на основі якої сформувалися своєрідні регіональні школи. Спільність архітектурно-планувальних, композиційних і будівельних прийомів мечетей Ірану, Середньої Азії, Іраку й Афганістану дозволяє об'єднати їх в спільну архітектурну школу. На основі аналізу чинників впливу на формування ісламської архітектури Ірану розроблено модель формування архітектури мечетей Ірану.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"