Більшість вимушених в експлуатації технологічних простоїв пасажирських вагонів пов'язані з відмовою редукторно-карданного приводу генератора. Кінцевим етапом технічного обслуговування редуктора є стендові випробування (обкатка), в яких механічні вимірювання є визначальними для оцінювання якості виконаного ремонту. Оцінка реакції механічних складових вузлів редуктора на певний тип і вид навантаження за інших фіксованих параметрів, дає змогу виявити під час обкатки прихованих дефектів і недоліків проведеного ремонту тепловим методом неруйнівного контролю, який є енергозатратним. Проведено аналіз методів стендових випробувань та технічного діагностування редукторів показав, що є методи не відповідають сучасним вимогам автоматизації процесів, до точності вимірювань та вимогам енергозбереження. Тому виникає необхідність розробки методики атестації, що враховує автоматизацію сучасних стендів, вимірювальних методів, які здібні підвищити точність вимірювань, автоматизувати вимірювальну процедуру та підвищити енергоефективність випробувань. Удосконалено метод стендових випробувань редукторів пасажирських вагонів, який відрізняється від існуючих новим визначальним параметром неруйнівного контролю, заснованого на вимірюваннях швидкості нагріву корпусу редуктора у часі, що дає змогу вирішити актуальну задачу з підвищення рівня безпеки руху за рахунок якості функціонального діагностування редукторів. Удосконалено метод розрахунку корисної потужності навантаження редуктора, що є метрологічною характеристикою випробувального стенду, який відрізняється врахуванням наявності електроприводу з приводом частотним векторним і його властивості автоматичної адаптації напруги до мінливості струмового навантаження, що дало змогу підвищити точність непрямих вимірювань. Уперше отримано емпіричні критерії параметру швидкості нагріву корпусу редуктора у часі, які використовуються для оцінки технічного стану редуктора пристендових випробуваннях, що дає змогу скоротити час для визначення якості проведеного ремонту. Удосконалено метод вимірювання радіального биття корпусу редуктора, який відрізняється способом та алгоритмом вимірювання, що дало змогу усунути вплив суб’єкту вимірювань на якість випробувань.

• Перетяка Наталія Олександрівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"