Досліджено механізм реформування інституту державної служби в контексті налагодження комунікативної взаємодії інституту державної служби з громадськістю та всередині системи державної служби як основи забезпечення реалізації реформ, зміцнення довіри з боку громадськості та налагодження партнерських відносин. Визначено основні підходи до дослідження державної служби як соціального інституту. Доведено, що інститут державної служби є комплексним явищем та містить правові, організаційні, економічні, культурні, професійні, морально-етичні, комунікативні компоненти функціонування. Охарактеризовано соціальну сутність інституту державної служби. Обґрунтовано, що ефективність функціонування системи державної служби потребує створення дієвого механізму управління її функціонуванням, який є управлінською системою, що складається з інституціонального, організаційного, економічного й соціокомунікативного механізмів. Запропоновано визначення поняття ″механізм реформування інституту державної служби″. Проаналізовано підходи до трактування поняття комунікації в галузі державного управління, визначено та охарактеризовано основні складові процесу комунікації в системі державної служби. Запропоновано авторське визначення поняття ″комунікація в системі державної служби″. Проаналізовано дію інституціонального, організаційного, економічного й соціокомунікативного механізмів управління функціонуванням інституту державної служби. Виявлено основні недоліки та проблеми їх функціонування. Запропоновано модель розвитку соціокомунікативного механізму інституту державної служби, визначено ключові принципи його застосування. Обґрунтовано доцільність використання соціологічних досліджень у системі державної служби в контексті вдосконалення комунікативного механізму її функціонування. Запропоновано напрями вдосконалення соціокомунікативного механізму функціонування державної служби, що перебувають у суб′єктній (долання комунікативної некомпетентності державних службовців) і об′єктній (розвиток сучасних ІКТ, матеріально-технічне забезпечення, усунення комунікативних обмежень на рівні регіонів тощо) площинах, та усунення дисбалансу між суб′єктним і об′єктним аспектами комунікативної діяльності в системі державної служби.

• Карпунець Анастасія Станіславівна (державне управління)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"