Досліджено роль та функції медичного страхування в Україні в умовах медичної реформи. Проаналізовано відповідність медичного страхування нормам Конституції України. Акцентовано увагу на тому, що право на медичне страхування є однією з конституційних гарантій забезпечення охорони здоров'я. Встановлено, що Конституція закріплює три складові частини - це безпосередньо право на охорону здоров'я, право на медичну допомогу та право на медичне страхування. Конституція не розкриває суть і порядок медичного страхування в Україні. Однак з огляду на те, що нею проголошено саме право на медичне страхування, а не обов'язок кожного, то вочевидь загальне медичне страхування матиме добровільний характер. Зроблено висновок про те, що медичне страхування є нагальною потребою сучасного стану розвитку суспільних відносин в Україні, воно не лише не суперечить праву кожного на охорону здоров'я, але й повністю відповідає вимогам Основного закону України. На основі розгляду моделей охорони здоров'я в розвинених країнах встановлено, що медичне страхування запроваджується поряд з іншими формами охорони здоров'я і не є єдиною виключною формою. На основі аналізу авторських поглядів щодо характерних рис медичного страхування наголошено на тому, що медичне страхування є самостійним різновидом соціального страхування, який характеризується як загальними рисами, властивими страхуванню взагалі, так і специфічними особливими рисами. Зроблено висновок про те, що медичне страхування виконує як загальні функції, притаманні страхуванню як певному економіко-правовому явищу, зокрема, ризикову (захисну, що включає матеріальне, психологічне та юридичне забезпечення відносин страхування), економічного накопичення, інвестиційну (функцію сприяння розвитку економіки за рахунок залучення коштів страхувальників), запобігальну (запобігання виникненню страхових випадків, що мають негативні наслідки як для застрахованих осіб, так і для страховиків), так і специфічні функції, серед яких: відновлювально-оздоровча, фінансово-забезпечувальна, компенсаційна, соціальної стабілізації, виборності лікувальних закладів застрахованими особами. Зазначено, що специфіка медичного страхування вимагає розроблення та прийняття спеціального нормативно-правового акту, який враховував би особливості цього виду соціального страхування та регламентував би його основні положення, зокрема: щодо обсягу медичних послуг, їх якості; лікарських засобів, що надаються в межах надання цих медичних послуг; відповідальності страховика, лікарських установ перед застрахованою особою тощо.

• Кирєєва Ірина Валеріївна (юридичні науки)
• Коробцова Дар'я Вікторівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"