Мета дослідження - проаналізувати концепт "відсталість", процес його ресемантизації (зміни смислів) у контексті сучасної глобальної історії. Методологія - принципи антиколоніальної критики (мультикультуралізм) та горизонтальної історіографії (ідея взаємодії та зв'язків). У традиційному дискурсі націоналізму "відсталість" означала нестачу, недорозвинутість, "неісторичність" нації. із 1990-х рр. під впливом антиколоніальної критики концепт "відсталість" сприймається як "інакшість", "виключність". У рамках глобальної історії він інтерпретується з погляду багатовекторності історичного розвитку, теорії "множинності сучасностей", адже будь-яка самобутність (відсталість), ексклюзивність в історії держави, народу сприймається як варіант розвитку, казус відмінності, прояв історичної норми. Ідея відсталості верифікується на прикладі історії трьох "периферійних" імперій: Іспанської, Російської, Австро-Угорської в межах XIX ст. Іспанські історики трактують відсталість як "культурну", уважають, що історію XIX ст. визначали лібералізм та імперія, а Іспанія зберігала свій статус колоніальної імперії. Російські фахівці використовують як аналог поняття "норми", "нормальності" й наголошують, що історію Росії XIX ст. визначали відсталість та "наздоганяюча" модернізація. При тому відсталість має також і політичні імплікації, тобто сприймалася як "особливий шлях" Росії. В український історіографії ідея відсталості ("неісторичної" нації) рухається в напрямі до визнання поліваріантності (множинності) історії, що руйнує західну модель розвитку як історичного стандарту та взірця. Такі риси української історії, як дискретність державного життя, перервність в історії еліт, прозорість культурних кордонів, поліетнічність, котрі традиційно сприймалися як її вади, ознаки відсталості, "неповноти" історії й нації, можуть перетворитися на її переваги. "Українське XIX століття" визначає бінарна модель "відсталість" "відродження". При цьому "відродження" прочитується в контексті глоіальної історії як культурний трансфер ідей, людей, технологій. Висновки: концепт "відсталості", котрий переживає стадію реінтерпретації та засвідчує кризу ідеології євроцентризму, наразі належить до інструментарію глобальні історії. В її рамках "відсталість" утрачає принижуючий характер і сприймається у глобалізовану світі як історична даність - прояв самобутності, варіант норми або напрям багатовекторності історії.

• Колесник Ігор Вікторович (технічні науки)
• Колесник Ірина Сергіївна (фізико-математичні науки)
• Колесник Ірина Анатоліївна (економічні науки)
• Колесник Інна Анатоліївна (юридичні науки)
• Колесник Ігор Миколайович (філософські науки)
• Колесник Іван Петрович (медичні науки)
• Колесник Інна Валеріївна (економічні науки)
• Колесник Ірина Олексіївна (педагогічні науки)
• Колесник Інна Олександрівна (технічні науки)
• Колесник Ірина Іванівна (1952–) (історичні науки)
• Колесник Ірина Сергіївна (хімічні науки)
• Колесник Іван Георгійович (соціальні комунікації)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"