Мета дослідження - з'ясування ролі професійного дослідника в історичній інтерпретації минулого, аналізі ймовірних загроз, які несе у собі спекуляція історичними фактами, подіями, довільне оперування ними, навмисне їх перекручення для формування історичної та соціальної пам'яті. Дослідження грунтується на принципах історизму, усебічності, об'єктивності, системності. При викладенні матеріалу застосовано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, спеціально-історичні (ретроспективний, порівняльний, проблемно-хронологічний), а також метод міждисциплінарного та полідисциплінарного синтезу. Проаналізовано ролі, які може відігравати фаховий дослідник минулого - від пропаганди ворожих ідей, вибіркового тлумачення джерел, спекулювання на певній тематиці до неупередженого реконструктора історії, компетентного експерта. Доведено, що замовчування або свідоме спотворення окремих сторінок історії, надмірна їх ідеологізація, що активно практикувалося в радянській науці, прирівнюється до політичного насильства, маніпуляції свідомістю цілих спільнот і поколінь. Застосування таких підходів завжди мало руйнівний характер як для самих дослідників, які виконували невластиві їм ролі, так і для суспільства, котре через незнання власного минулого втрачає візію свого майбутнього. Висновки: маніпуляції з тлумаченням минулого - різне розуміння одних і тих самих знакових подій, надмірна їх політизація, розкручування образу ворога, навмисне акцентування на людських емоціях, ідеологічні нашарування, пов'язані з тієї чи іншою сторінкою життя народу - мають незворотний вплив на формування соціальної пам'яті. Ці чинники сприяють поглибленню процесів дезінтеурації суспільства й опосередковано розхитують підвалини державності.

• Шаравара Тамара Олексіївна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"