Мета роботи - підвищення ефективності стоматологічної реабілітації пацієнтів з посиленим стиранням зубів і скронево-нижньощелепними розладами (СНЩР) шляхом розробки комплексу заходів їх ортопедичного лікування. У загальну групу дослідження увійшли 68 хворих, з них 31 (45,6 %) чоловік і 37 (54,4 %) жінок у віці від 21 року до 70-ти років. Хворих піддали дослідженню й поділили на дві групи: групу порівняння й основну групу. У групу порівняння увійшов 31 хворий, в яких було діагностовано тільки посилене стирання зубів у комбінації з можливими іншими оклюзійними розладами. В основну групу увійшли 37 хворих з посиленим стиранням зубів, можливими іншими оклюзійними розладами та різними формами СНЩР: м'язовими, суглобовими, комбінованими. Застосовано клінічні методи для визначення стану зубощелепного комплексу хворих з посиленим стиранням зубів і СНЩР; променеві - для вивчення та візуалізації структурних частин зубощелепного комплексу; аксіографічні - для визначення функціонального стану скронево-нижньощелепних суглобів та аналізу функціональної оклюзії в індивідуально налаштованому артикуляторі; статистичні - для оцінки вірогідності отриманих результатів. Стоматологічну реабілітацію хворих з посиленим стиранням твердих тканин зубів проведено з урахуванням задіяного в патологічному процесі скронево-нижньощелепного суглоба і була спрямована на повне або часткове відновлення функціональних порушень у жувальних м'язах і скронево-нижньощелепних суглобах і компенсацію втрачених функцій уражених органів або систем (відновлення зубів, зубних рядів). Висновки: ефективність лікування хворих з посиленим стиранням зубів та СНР досягається шляхом індивідуалізації лікувальних і реабілітаційних заходів, які повинні включати в себе використання лікувально-діагностичних апаратів (жорстких кап, каппротезів, тимчасових ортодонтичних конструкцій). Метою цих заходів є позиціонування в оптимальне положення суглобових головокнижньої щелепи з наступною обов'язковою реставрацією або реконструкцією функціональної оклюзії, що є обов'язковою умовою повної морфофункціональної реабілітації. За відсутності індивідуального підходу залишається високий ризик розвитку різного роду ятрогеній, а також збільшуються строки адаптації або неповної адаптації до зубних протезів, що є ознакою неповної морфофункціональної реабілітації.

• Макєєв Валентин Федорович (медичні науки)
• Риберт Юрій Олексійович (медичні науки)
• Магера Наталія Сергіївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"