Проблема переробки рідких радіоактивних відходів (РРВ) атомних електростанцій України є актуальною, оскільки діюча на українських атомних електростанціях схема переробки забруднених радіонуклідами розчинів шляхом глибокого упарювання та послідуючої кристалізації радіонуклідів у вигляді розчинних солей має цілий ряд суттєвих недоліків, а кінцеві продукти переробки (кубовий залишок, відпрацьовані сорбенти та шлами, сольовий плав) не відповідають критеріям їх приймання на довгострокове зберігання та захоронення. Однією з перспективних схем переробки РРВ вважають схему, в якій використовують методи селективної сорбції з використанням природних і модифікованих сорбентів. Наведено результати дослідження кінетики сорбції <^>90Sr і <^>137Cs природним (ПЦ), кислотно- (КМЦ) і лужно-модифікованими (ЛМЦ) цеолітами Сокирницького родовища. Встановлено, що максимальний ступінь сорбції <^>90Sr ПЦ протягом експерименту (14 діб) складає 55 %, <^>137Cs - 90 %. Максимальний ступінь сорбції <^>90Sr ЛМЦ складає 62,2 %, а <^>137Cs - 98,78 %. Для КМЦ максимальний ступінь сорбції <^>90Sr складає 18 %, а <^>137Cs - 85 %. Таким чином, можна зробити висновок, що з досліджуваних цеолітів найбільш ефективним сорбентом щодо <^>90Sr і <^>137Cs є ЛМЦ (Na-форма). Отже, модифікація ПЦ гідроксидом натрію підвищує ступінь сорбції як <^>90Sr, так і <^>137Cs на 10 - 15 %. Результати визначення форм знаходження сорбованих радіонуклідів показали, що при сорбції <^>90Sr ПЦ і ЛМЦ цеолітами характерне переважання іонообмінної форми сорбції в межах до 20 %, а при сорбції КМЦ - рівність обмінної та необмінної форм. При сорбції <^>137Cs ПЦ і ЛМЦ характерне переважання іонообмінної форми в межах до 10 %, причому при сорбції ЛМЦ до 2-ої доби експерименту спостерігали переважання вмісту необмінно сорбованого цезію на 10 %. При сорбції <^>137Cs ЛМЦ протягом всього експерименту (14 діб) спостерігали переважання обмінної форми сорбції над необмінною в 2 рази.

• Ярошенко Костянтин Костянтинович (національна безпека)
• Шабалін Борис Григорович (національна безпека)
• Колябіна Ірина Леонідівна (національна безпека)
• Бондаренко Гліб Михайлович (медичні науки)
• Бондаренко Герман Миколайович (1934–2001) (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"