Незважаючи на значні успіхи в розумінні геномної організації бактеріальних вірусів, невирішеними залишаються проблеми їх екології та величезного різноманіття в природі. Мета роботи - вивчення дестабілізації псевдолізогенії ендофітної бактерії Pantoea agglomerans при розвитку в рослинних тканинах верби симптомів хвороби "відьмина мітла", яке призводить до накопичення різноманітних літичних бактеріофагів. Об'єктами досліджень були частини рослин верби, уражені хворобою "відьмина мітла", відібрані в Нижнєдністровському національному природному заповіднику (Одеська область) і на околиці м. Київ (Голосіївский район) влітку та восени. Ендофітні бактерії виділяли після подрібнення матеріалу та його екстракції в рідке средовище LB. Облік кількості бактерій і бактеріофагів проведено стандартно. Для очистки та електронно-мікроскопічної візуалізації фагових часток використано загальноприйняті підходи. Спостереження показують, що враження верби "відьминими мітлами" в Україні носить масовий епідемічний характер. Для цієї хвороби вперше розглянуто основні особливості трикомпонентної системи (ТКС): рослина - епіфітна бактерія - бактеріофаг. Встановлено, що трансформація тканин рослин Salix alba і Salix babylonicа призводить до суттєвої зміни ендофітного бактеріального корсорціуму, в якому спостерігається надлишкова кількість жовто-пігментованої бактерії P. agglomerans (Pag). Своєю чергою, це призводить до накопичення бактеріофагів за рахунок дестабілізації псевдолізогенного стану Pag в бінарній системі бактерія - фаг. Кількість вірусів та їх різноманіття залежить від місця локалізації бактерії-хазяїна по відношенню до вогнища інфекції. В трансформованих тканинах верби, фаги зустрічаються не так часто, як на періферії уражених гілок. Запропоновано універсальну індикаторну систему Pag g157, за допомогою якої може бути визначено 50 % специфічних бактеріофагів. По морфології колоній та неспроможності до лізогенізації чутливих культур визначено, що всі виділені фаги є строго літичними. Дослідження шести фагових ліній показало, що вони представлені бактеріофагами родини Syphoviridae, які відносяться до В1-морфотипу. Середній діаметр фагових капсидів для фага AF6 складав 67,11 +- 1,87 нм, а довжина його хвостового відростка - 168,96 +- 9,97 нм. Таким чином, значне кількісне превалювання P. agglomerans в ендофітному консорціумі, а також активація псевдолізогенії цієї бактерії може слугувати надійним показником не тільки локальних, а й системних інфекцій або механічних уражень деревних рослин. Запропонований підхід для дослідження ТКС рослина - бактерія - бактеріофаг може в перспективі розширити загальне уявлення про інфекційні процеси, які протікають на рівні взаємодії за участі біологічних об'єктів різних рівнів складності.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"