Проаналізовано частину мемуарної спадщини генерала Грекова О. П., яка висвітлює процес переговорів Антанти та української Директорії у 1919 р., порівнює офіційну версію цих подій із матеріалами спогадів військовика. Вперше наведено версію переговорного процесу між Директорією та французьким командуванням в Одесі очима сучасника - міністра військових справ УНР, який брав безпосередню участь у цих переговорах; надано характеристику кількох діячів Директорії крізь призму особистих симпатій та антипатій генерала Грекова, що надало можливість краще зрозуміти політичну кон'юнктуру того часу та особливості відносин всередині цього керівного державного органу. На основі мемуарів простежено динаміку переговорного процесу у контексті зміни міжнародного становища, визначено місце та роль у переговорах генерала. Окреслено основні причин невдачі українських делегацій і підсумовано тематичний мемуарний матеріал із погляду його інформативної цінності для історичної науки. Загалом, військово-теоретична спадщина О. Грекова щодо досліджуваного питання є дуже структурованою, обгрунтованою фактологічно. Олександр Петрович подає матеріали в хронологічному порядку, здійснює спроби періодизувати революційні події та державотворчий процес в Україні. Водночас державні інституції, провідні політичні діячі представлені через призму власного, часто надто суб'єктивного бачення, a постать С. Петлюри отримує негативні оцінки. Так державні позиції О. П. Грекова та його блискуча військово-правова освіта визначали характер його спогадів.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"