Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми видів забезпечення виконання зобов'язань. Розглянуто проблеми їх поняття, юридичної природи, виконуваних функцій та ознак; особливості реалізації видів забезпечення. Обгрунтовано захисну природа забезпечень - визнання їх способами захисту прав кредитора, встановленими на випадок порушення договору боржником. Виявлено визначальну ознаку видів забезпечення - забезпечувальне джерело - певне майно (застава та притримання) чи обов'язок третьої особи перед кредитором (порука та гарантія), за рахунок якого кредитору надається виконання за порушеним боржником зобов'язанням у порядку захисту його прав. Проведено розмежування забезпечень з мірами відповідальності та оперативного впливу; спростовано твердження про "подвійну природу" неустойки та завдатку; обгрунтовано природу притримання. Визначено критерій для встановлення "інших" видів забезпечення.

• Пучковська Ірина Йосипівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"