Проаналізовано дериваційний простір багатозначних російських дієслів фізичного сприйняття. Зазначено, що він формується завдяки взаємопроєкції епідигматичного (ЕГ) та словотвірного гнізд (СГ) слова-полісеманта, оскільки дериваційний потенціал слова реалізується шляхом двох типів деривації - семантичної та формально-семантичної. Лексема-полісемант у цьому разі є вершиною обох гнізд, але в ЕГ вона репрезентована першим лексико-семантичним варіантом (ЛСВ). Уже на рівні ЕГ імпульсом до його формування стають дивергентні процеси, які виявляються далі в тому, що кожен із ЛСВ утворює своє СГ, тобто епідигмат стає генеративом дериватів, які теж розглядаються на рівні семем, якщо похідне - багатозначне слово. В цьому відмінність дивергентного словотвірного гнізда (ДСГ) від лексико-словотвірного гнізда, де похідними є лексеми, а не їх ЛСВ. У межах ДСГ може бути (але не обов'язково) конвергентна частина, або конвергентне СГ (КСГ). До нього входять спільні від усіх ЛСВ деривати за умови, що є і не спільні деривати. Тільки якщо від усіх ЛСВ утворюються всі однакові похідні, можна говорити про СГ лексеми. Оскільки семеми можуть різнитися дериваційною продуктивністю, цей показник стає специфікувальною ознакою ЛСВ.

• Івасюк Оксана Василівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"