Проаналізовано сутність інституту Послів доброї волі та Посланців миру ООН у контексті піаризації міжнародних відносин на глобальному рівні. Розглянуто ключові доробки літератури з питань "зв'язків з громадськістю" та "дипломатії селебрітіз", запропоновано новий термін для характеристики дипломатії Послів ООН - "дипломатія доброї волі". Розкрито сутність функціонування інституту Послів, яка полягає у використанні засобів білого PR для підвищення обізнаності публіки щодо цілей і задач ООН, а також у промоушені самої Організації на міжнародній арені. Показано відмінності класичних Послів ООН від некласичних, проаналізовано рівень та особливості використання засобів піару цими категоріями. Діяльність Послів ООН оцінено за допомогою наступних критеріїв: частота згадувань у різнопланових ЗМІ (з різноманітних питань по тегу "Посол доброї волі"), частота згадувань на сайтах ООН, рівень співпраці з ООН, участь у публічних заходах, представленість у мережі англійською мовою (соціальні мережі, власний сайт) і відгуки аудиторії. Встановлено, що причини підписання контракту з установою (разом з особливістю самої установи) є першочерговими компонентами для подальшої ефективності кандидата. Розроблено рекомендації Головам офісів і спеціалізованих установ ООН (а також Генсеку, який призначає Посланців миру) з метою покращення двосторонньої співпраці та промоушену ООН на міжнародній арені.

• Баланик Анна Ярославівна (політичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"