Сучасна тенденція в галузі виробництва косметичної продукції спрямована на створення нових рецептур із використанням комплексу біологічно активних речовин (БАР) природного походження. Швидке зростання сегмента косметичних продуктів в обігу на ринку вимагає розширення асортименту та створення нових видів виробів. Для розв'язання цієї проблеми необхідний пошук нової сировини, на основі якої можна було б створювати косметичні продукти, що володіють заданими функціональними властивостями. В останні роки на фармацевтичному ринку України рекламуються препарати, що містять олію з виноградного насіння. Так, екстракт із виноградного насіння входить у ряд засобів, відомих в Україні як харчові добавки, а в Росії ці продукти мають статус лікарських препаратів. Найбільш перспективним і ефективним джерелом комплексу БАР є вторинна рослинна сировина, яка утворюється при переробці винограду. Мета дослідження - вдосконалення існуючих технологій отримання та переробки вторинних ресурсів виноробства та створення на їхній основі косметичних засобів. Досліджено водний, спиртовий і водно-спиртовий (ВСЕ) екстракти на основі м'ятки з виноградного насіння. Найактивнішим виявився ВСЕ, тому саме на його основі розроблено рецептуру та технологічну схему косметичного лосьйону для шкіри обличчя. Отриманий за розробленою технологією лосьйон відповідає вимогам ДСТУ 4093-2002. Він має стабільну структуру, приємний колір та аромат ефірної олії. Показник рН знаходиться у нормі. Показники мікробіологічної безпечності лосьйону на 33 добу, зокрема кількості мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів, не перевищує 700 КУО/см<^>3, на 35 добу - не більше 900 КУО/см<^>3 при нормі не більше 1000 КУО/см<^>3. Кількість дріжджів і пліснявих грибів не перевищує 10 КУО/см<^>3 на 33 добу та не більше 30 КУО/см<^>3 на 35 добу при нормі в 100 КУО/см<^>3. Встановлено, що лосьйон для обличчя на основі ВСЕ з м'ятки виноградного насіння є біологічно активним, оскільки швидкість перенесення електрона в системі NAD x H2 - K3Fe(CN)6 збільшується. Максимальний термін його зберігання - 35 діб.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Котляр Євген Олександрович (мистецтвознавство)
• Котляр Євгеній Олександрович (технічні науки)
• Вікуль Світлана Іванівна (технічні науки)
• Севастьянова Олена Володимирівна (хімічні науки)
• Дец Надія Олександрівна (технічні науки)
• Кручек Оксана Анатоліївна (технічні науки)
• Кручек Олександр Алікович (1961–) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"