Досліджено функціональний стан фотосинтетичного апарату тіньовитривалих лісових трав'яних видів (Polygonatum multiflorum, Convallaria majalis, Asarum europaeum) та рослин чагарникового ярусу (Padus avium, Corylus avellana, Euonymus europaeus), які зростали на ділянках із різним рівнем світлового забезпечення. Максимальний квантовий вихід фотохімічних реакцій у фотосистемах II (Fv/Fm) рослин різних ярусів та ділянок знаходився в межах 0,766 - 0,815. Вище значення Fv/Fm виявлено у трав'яних видів із краще забезпеченої вологою і мінеральними елементами та більш затіненої ділянки. За низької густини потоку фотонів (ГПФ) діючого світла (<$E 80~roman {мкмоль~cdot~м sup -2~cdot~с sup -1}>) трав'яні рослини з такої ділянки мали вищі реальний квантовий вихід (<$E roman {{F sub v} prime "/" {F sub m} prime}>), фотохімічне гасіння флуоресценції хлорофілу (qP) та квантовий вихід електронного транспорту (<$E phi roman ФСII>). Нижчий рівень нефотохімічного гасіння флуоресценції (qN) в антені трав'яних рослин на світлі з низькою ГПФ вказує на меншу частку розсіювання енергії у світлозбиральному комплексі. За високої ГПФ (800 <$E roman {мкмоль~cdot~м sup -2~cdot~c sup -1}>) відмічалося зниження <$E roman {{F sub v} prime "/" {F sub m} prime}>, <$E phi roman ФСII> і qP (особливо qP в Asarum europaeum та Convallaria majalis) та зростання qN у всіх видів трав'яних рослин з різних ділянок. Значення параметрів qP та <$E phi roman ФСII> як за низької, так і високої ГПФ діючого світла були вищими у Padus avium та Euonymus europaeus, що зростали на менш освітленій ділянці. Вищий <$E phi roman ФСII> та нижчий рівень qN у рослин чагарникового ярусу з більш затіненої ділянки вказують на ефективніше використання сонячної енергії у фотосинтетичних процесах. Вищі абсолютні значення параметрів qP і <$E phi roman ФСII> у рослин чагарникового ярусу при 800 <$E roman {мкмоль~cdot~м sup -2~cdot~c sup -1}> свідчать про їх вищу резистентність до дії світла високої інтенсивності, порівняно із трав'яними видами. Досліджувані рослини трав'яного і чагарникового ярусів характеризуються високою пластичністю фотосинтетичного апарату, що забезпечує можливість зростання як під наметом лісу, так і на відкритих ділянках.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Топчій Наталія Миколаївна (1975–) (біологічні науки)
• Топчій Наталія Миколаївна (біологічні науки)
• Михайленко Наталія Феліксівна (1973–) (біологічні науки)
• Онойко Олена Борисівна (біологічні науки)
• Сиваш Олександр Олексійович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"