У зв'язку з високою зацікавленістю дослідників проблемами отримання та застосування в медицині нанорозмірних частинок ряду елементів як металічної, так і неметалічної природи, в тому числі селену, світова наукова література останніх років містить значний обсяг інформації, яка відображає поєднання двох "топових" наукових тенденцій. З одного боку - це розвиток методології та технологій отримання нанорозмірних систем селену, а з іншого - використання їхніх унікальних терапевтичних властивостей у медицині. Мета роботи - аналіз світової наукової літератури в галузі цих тенденцій для пошуку найбільш ефективних шляхів досягнення конкретних, цільових задач в галузі формування наночастинок селену та їх застосування в медицині, а також як основи для отримання нових наукових і практичних результатів. У огляді розглянуто нові широкі можливості використання селену в медицині, в тому числі у складі лікарських препаратів, у створенні нових типів біодобавок, в системах доставки ліків, аплікаційних перев'язочних матеріалів і т.д., які відкрились за появи можливостей формування його у вигляді наночастинок. Вони мають покращені щодо інших використовуваних форм селену властивості по дифузії, розчинності, імуногенності, є менш токсичними. Це надає можливість суттєво оптимізувати селенотерапію та зробити її більш ефективною за рахунок, в основному, входження селену у склад селенопротеїнів і впливу на ряд розглянутих тут біохімічних процесів організму. Наночастинки селену можуть також використовуватися у нових діагностичних методах і техніках для ранньої діагностики захворювань. Проведено аналіз методів синтезу: хімічного (шляхом відновлення), біологічного, мікрохвильового, сольвотермального/гідротермального, "зеленого" синтезу, електроосадження та синтезу у випромінюванні пульсуючого лазера. Показано, що за цільового відносно терапії синтезу ультрадисперсних (у тому числі нанорозмірних) частинок селену та їх використання в медицині, принциповими є питання форм-фактора частинок, розмірозалежності їхньої біологічної активності та векторності дії, морфології поверхні і стану її адсорбційних шарів, стабілізації дисперсій частинок, які в сукупності та визначаються вибраним методом. Розглянуто рішення в області модифікування поверхні частинок селену та стабілізації їх дисперсій, використання в ролі адсорбційних матриць і транспортних систем при створенні кон'югатів із наночастинок і біомакромолекул. На підставі проведеного аналізу літератури, як один із підсумків огляду, зроблено висновок про найбільш перспективний напрямок у синтезі нанорозмірних частинок селену - "зеленому синтезі", який виступає найбільш варіабельним із розглянутих. Наведені в огляді матеріали відображають широкі можливості управління процесами формування нанорозмірних частинок селену (0) відповідно з потребами селенотерапії, яка набуває розвитку. При цьому поєднання таких шляхів їх формування, як хімічний, біологічний і "зелений" синтез є багатообіцяючим для пошуку нових найбільш ефективних терапевтичних систем як для відомих захворювань, так і для тих, які у близькому майбутньому можуть виявитися об'єктами селенотерапії.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ульберг Зоя Рудольфівна (хімічні науки)
• Прокопенко Віталій Анатолійович (технічні науки)
• Циганович Олена Анатоліївна (хімічні науки)
• Горда Руслана Вікторівна (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"