Незважаючи на досягнуті успіхи в хімії триазолохіназолінів, синтетичні можливості цього класу сполук не вичерпані. До маловивчених і водночас цікавих як у хімічному, так і біологічному аспекті належать 2-R-(1,2,4]триазоло[1,5-c]хіназоліни, які виявляють різнобічну фармакологічну активність. Безперечно, що вирішальна ключова роль у прояві тієї чи іншої біологічної дії належить "фармакофору", який міститься у даному гетероциклі, а саме заміснику у положенні 2. Враховуючи зазначене, здійснено спробу модифікації [1,2,4]триазоло[1,5-c]хіназоліну шляхом введення до бензенового фрагмента метальної групи або галогенів (флуор, хлор, бром) та до триазольного фрагмента молекули циклоалкільних або гетероциклічних замісників. Метf роботи - розроблення простих і доступних методів синтезу нових 2-циклоалкіл-(гетарил)-[1,2,4]триазоло[1,5-c]хіназолінів, вивчення їх фізико-хімічних властивостей та виконання первинного скринінгу на антибактеріальну активність. Протимікробну активність синтезованих хімічних сполук вивчали за допомогою методу дворазових серійних розведень у бульйоні Мюллера - Хінтона (для штамів Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853) і в бульйоні Сабуро (для Candida albicans ATCC 885-653). Визначали МІК (мінімальна інгібуюча концентрація), МБцК і МФцК (мінімальна бактерицидна і фунгіцидна концентрації відповідно). Обгрунтовано та розроблено оптимальний метод синтезу 2-циклоалкіл-(гетарил-)-[1,2,4] триазоло[1,5-c]хіназолінів, які представляють цінність як хімічні реагенти для подальших перетворень та вивчення біологічної активності. Показано можливість "one-pot" синтезу цільових сполук із 4-гідразинохіназолінів та циклоалкілкарбонових кислот за умов активації карбоксильної групи N/N'-карбонілдіімідазолом. Виконаний мікробіологічний скринінг 2-циклоалкіл-(гетарил-)-[1,2,4] триазоло[1,5-c]хіназолінів надав змогу виявити ряд перспективних сполук, які інгібують ріст St. aureus (МІК 25 - 50 мкг/мл) та C. albicans (МІК 25 - 50 мкг/мл). Обгрунтовано та розроблено оптимальний метод синтезу 2-циклоалкіл-(гетарил-)-[1,2,4] триазоло[1,5-c]хіназолінів циклоконденсацією (3H-хіназолін-4-іліден)гідразидів із циклоалкіл-(гетарил-)карбоновими кислотами. Структуру й індивідуальність синтезованих сполук було підтверджено з використанням елементного аналізу, фізико-хімічних методів (<$Enothing sup 1 roman H> ЯМР-спектроскопії, хромато-мас-спектрометрії). Обговорено особливість <$Enothing sup 1 roman H> ЯМР-спектрів цього гетероциклу, а саме значний парамагнітний зсув бензенових протонів і характеристичний слабопольний однопротонний синглет протону положення 5 гетероциклу, що є підтвердженням перебігу рециклізаційної ізомеризації за типом перегрупування Дімрота. Обговорено взаємозв'язок "структура-активність" та рекомендовано дослідження найактивніших сполук щодо більш широкої кількості штамів та резистентностійких штамів бактерій та грибів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"