Через погіршення кліматичних умов, пониження грунтових вод у лісових масивах спостерігається масове ослаблення деревних порід, особливо насаджень сосни звичайної. Щорічні теплі зими, тепла, сонячна та суха погода навесні сприяють розвитку та поширенню хвоєгризучих фітофагів. Одним із найнебезпечніших є сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini L.). Дослідження свідчать, що сосновим насадженням Полісся часто завдає шкоди сосновий шовкопряд, гусениці якого спричиняють дефоліацію хвої, що стає причиною різноманітних фізіологічних аномалій, а саме: відставання в рості та розвитку дерев, а інколи і їх всихання. На основі експертного аналізу літературних джерел наведено визначальні біологічні та екологічні особливості, які стосуються поширення та розвитку теленомуса. Встановлено, що самиці теленомуса паразитують на яйцях соснового шовкопряда в середній та верхній частині крони, а також на узліссі та всередині кварталів. Згідно з аналізом першоджерел показана перспективність захисту соснових насаджень від соснового шовкопряда біологічним методом. Одними з найбільш поширених паразитів яєць соснового шовкопряда є теленомус та трихограма. Рівень зараження яєць природними популяціями становив від 7,8 до 22,4 %. Ці показники свідчать про цілковиту доцільність прийому лабораторного розведення лабораторних культур трихограми та теленомуса з подальшим розселенням в соснові насадження. Дослідження проведено впродовж 2016 - 2019 рр. в соснових насадженнях Полісся та в лабораторних умовах. Складова частина експериментів - моніторингові дослідження, візуальний, інструментальний та фізіологічний моніторинг популяцій соснового шовкопряда, прийоми розведення й розселення на дерева лабораторних культур трихограми та теленомуса. Обгрунтовано строки, норми та кратності розселення паразитів. Під час проведення досліджень використовували загальноприйняті в галузях ентомології, паразитології та біотехнології методи. Наведені результати свідчать про доволі значну регулювальну роль природних ентомофагів у динаміці чисельності соснового шовкопряда та про перспективність штучного розселення самиць лабораторних культур трихограми та теленомуса в соснові насадження. Вперше запропоновано технологію масового лабораторного розведення теленомуса Telenomus verticillatus Kieffer. для потреб біологічного захисту соснових насаджень від соснового шовкопряда.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Карпович Марина Сергіївна (1990–) (ветеринарні науки)
• Дрозда Вадентин Федорович (сільськогосподарські науки)
• Дрозда Валентин Федорович (1939–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"