Досліджено вплив водотеплового оброблення (зволожування зерна) та тривалості лущення на вихід та якість крупи з зерна різних фракцій тритикале. Проведено порівняльний аналіз виходу крупи та кулінарну її якість за різної вологості зерна залежно від його фракцій. Встановлено ступінь впливу досліджених чинників на вихід та якість крупи тритикалевої. Достовірним є вплив тривалості лущення, розміру зернівок тритикале та вологості зерна. Ці чинники істотно впливали на вихід та якість крупи. У цьому випадку вплив тривалості лущення зерна був найбільшим. Найвищий вихід крупи отримано за тривалості лущення впродовж 20 с, найнижчі - за лущення 180 с. Проведено соціальні дослідження та встановлено основні приорітети для покупців круп'яних продуктів. Доведено, що найбільше значеня під час вибору продуктів харчування споживачами приділяється кулінарним характеристиками готового продукту. Встановлено, що є оптимальним лущити зерно тритикале впродовж 100 с. Застосування таких параметрів оброблення надає можливість отримати вихід крупи цілої 88,8 % із кулінарною якістю 6,7 балу. Якість крупи відповідає вимогам ДСТУ 76992015. "Крупи пшеничні. Технічні умови". На підставі досліджень встановлено, що ефективним є розділення зерна тритикале на фракції, що відрізняються за геометричними властивостями, зокрема товщиною. Визначено особливості виходу крупи залежно від фракції зерна тритикале. Застосування водотеплового оброблення зерна тритикале (зволожування до 14,0 %) надає можливість підвищити вихід крупи до 88,7 %. Оброблення фракцій, що мають товщину зерна меншу 2,4 мм забезпечує вихід крупи до 87,8 %. Вихід крупи під час лущення зерна, що має товщину більше 2,4 мм, становить від 88,8 до 89,1 %. Для виробництва крупи з зерна тритикале доцільно використовувати зерно, що має товщину 2,8 мм і більше. Оптимальна тривалість лущення становить 100 с. Для підвищення загальної кулінарної оцінки на 1 бал рекомендовано збільшувати тривалість лущення крупного зерна до 140 с. Відмінність від класичного способу полягає у використанні крупної фракції зерна з нижчою його вологістю. Розроблені рекомендації можуть бути використані зернопереробними підприємствами під час перероблення тритикале для інтенсифікації виробництва.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Новіков Всеволод Олександрович (технічні науки)
• Новіков Володимир Григорович (технічні науки)
• Новіков Вадим Володимирович (1961–) (технічні науки)
• Новиков Володимир Федорович (технічні науки)
• Приходько Владлена Олександрівна (юридичні науки)
• Петренко Володимир Дмитрович (технічні науки)
• Петренко Віталій Олександрович (технічні науки)
• Петренко Володимир Андрійович (економічні науки)
• Петренко Володимир Леонiдович (технічні науки)
• Петренко Володимир Леонідович (технічні науки)
• Петренко Володимир Юрійович (фізико-математичні науки)
• Хоменко Сергій Миколайович (1970–) (біологічні науки)
• Москалець Тетяна Захарівна (1980–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"