Досліджено роль "грамшіанського повороту" у теорії міжнародних відносин. Мета роботи - з'ясування теоретичного значення "грамшіанського повороту" та розкриття змісту основних ідей неограмшіанського підходу у теорії міжнародних відносин. Спираючись на історичний метод, методи аналізу та порівняння теорій, розкрито ідейні витоки, генезу та хід розвитку неограмшіанства як одного з теоретичних підходів у дослідженні міжнародних відносин. Висвітлено онтологічні та епістемологічні відмінності неограмшіанства від домінуючих дослідницьких напрямів у царині вивчення міжнародних відносин - політичного реалізму та ліберального ідеалізму. Увагу приділено внеску у розроблення неограмшіанства таких його провідних теоретиків, як Р. Кокс, С. Гілл, Кіс ван дер Пійл, М. Руперт. Проаналізовано критику неограмшіанців "проблемо-розв'язувальних" теорій із позицій "критичної" теорії. Визначено внесок неограмшіанства в історизацію досліджень міжнародних відносин та особливості застосування ним грамшіанських концепцій гегемонії, історичних блоків для інтерпретації світової політики. Встановлено, що, на відміну від традиційного державо-центрованого зображення міжнародної системи, натхненні працями А. Грамші вчені-міжнародники пояснюють світовий устрій складною взаємодією соціальних сил, інститутів, економічних відносин. Зроблено висновок про позитивний вплив неограмшіанського повороту на розвиток теорії міжнародних відносин, який звернув увагу на зв'язок між знанням і політикою, а також запропонував новий погляд на природу світового порядку, механізмів його формування та розвитку, історичної динаміки процесів на міжнародній арені.

• Кукарцев Олег Вікторович (політичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"