Розглянуто основні проблеми виробництва та використання мідних сплавів і композитів у контексті нових вимог до їх властивостей з огляду на екстремальні умови експлуатації. Значний обсяг цих матеріалів використовується в електротехніці та як деталі підшипників вже багато десятиріч, проте сучасний рівень розвитку техніки вимагає ефективних рішень для покращання низки експлуатаційних властивостей міді та сплавів на її основі. Одним із найбільш ефективних сучасних методів розв'язання такого роду задач є створення функціональних композиційних матеріалів на основі міді та розробка ефективних технологій їх одержання. Підвищення робочих температур і збереження необхідних механічних властивостей наразі є головними вимогами для міді та її сплавів. Показано, що твердорозчинні та дисперсійнотвердіючі механізми зміцнення цих матеріалів більшою мірою вичерпали себе. Це пов'язано, в основному, зі схильністю зміцнюючих компонентів та фаз розчинятися в матричному матеріалі за високих робочих температур. Тому головною тенденцією нині є застосування нерозчинних дисперсійних часток, таких як карбіди металів, макс-фази тощо для зміцнення міді та її сплавів. У більшості випадків дані задачі розв'язувалися за допомогою методів порошкової металургії. Це надавало змогу гарантованого одержання рівномірного або локального контрольованого розподілу часток у деталях. Тим не менш, дані методи є досить дорогими і не можуть забезпечити виробництво крупногабаритних виробів. Ливарні технології одержання мідних композитів мають свої переваги перед порошковими, що виражається як в більшій технологічній та економічній ефективності, так і в якості металу. Окрім цього, лише ливарні технології здатні забезпечити одержання мідних композитів з ендогенно утвореними нерозчинними сполуками або сплавів монотектичних систем зі структурою замороженої емульсії.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"