Проаналізовано зв'язок між дотриманням норм верховенства права та інфляцією. Використано річні дані за період 2013 - 2019 рр. індексу верховенства права від неурядової організації World Justice Project (WJP) для 40 країн Центральної і Східної Європи (ЦСЄ), колишнього Радянського Союзу, Азії і Латинської Америки. За допомогою оцінок перехресної регресії та панельних даних із використанням методу зі змінною сталою емпірично оцінено залежність інфляції від окремих субіндексів WJP, що враховують широкий аналітичний спектр різноманітних аспектів верховенства права. Останнім часом проблематика верховенства права все ширше використовується в економічних дослідженнях. Передусім це стосується залежності трансакційних коштів і довіри від правових чинників, що має безпосередній вплив на кошти виробництва та інфляцію, як це наголошують представники нової інституційної школи. Натомість економісти неокласичної школи переважно аналізують вплив механізмів верховенства права на формування довіри до таких інститутів, як незалежний центральний банк чи державний адміністративний апарат. Не бракує емпіричних свідчень, що антиінфляційний вплив центрального банку істотно залежить від супутніх умов із дотриманням верховенства права. Економісти кейнсіанської школи стверджують, що важливість правових і регуляторних норм істотно зростає за умов низької процентної ставки, як це притаманно останнім часом більшості промислових країн. Оскільки академічне трактування верховенства права досить широке, становить практичний інтерес вивчення але цього немає у країнах Азії і Латинської Америки. Також у цих країнах інфляція не залежить від динаміки відповідних макроекономічних ефектів у розрізі таких окремих компонент, як система противаг і стримувань для уряду, боротьба з корупцією, підтримання правопорядку, ефективність регуляторних механізмів тощо. Проведене дослідження показало, що немає підстав заперечувати антиінфляційний вплив верховенства права - як загалом, так і в розрізі окремих компонент, але отримані емпіричні оцінки можуть бути вразливими до агрегації даних та відрізнятися у розрізі окремих груп країн. Якщо використати загальний індекс верховенства права WJP, антиінфляційний вплив простежується і для загальної вибірки 40 країн, і окремо для обох підгруп країн: ЦСЄ та колишнього Радянського Союзу; Азії і Латинської Америки. Використання субіндексів WJP показує антиінфляційний вплив для загальної вибірки країн та підгрупи країн ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу (за декількома винятками), але відповідний ефект повністю втрачається для країн Азії і Латинської Америки (це може означати, що антиінфляційним є лише комплексне одночасне запровадження всіх компонент верховенства права). Така особливість привертає увагу до можливостей хибного використання оцінок панельних даних для великих груп країн, що можуть не відповідати окремим регіональним особливостям і схиляти до хибних рекомендацій для економічної політики. З-поміж інших результатів слабкі ознаки прискорення інфляції з часом простежуються у країнах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу, ВВП. Натомість у країнах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу всередньому кожен відсоток зростання ВВП (з лагом у рік) позначається зниженням інфляції на 0,3-процентного пункту.

• Бліхар В'ячеслав Степанович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"