Кліщові бактеріози становлять серйозну медико-соціальну проблему. Часто іксодові кліщі заражені кількома збудниками природно-осередкових інфекційних хвороб людини одночасно: кліщовий енцефаліт, Лайм-бореліоз, гранулоцитарний анаплазмоз, моноцитарний ерліхіоз, бабезіоз. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) у режимі реального часу надає змогу за єдиною методикою ідентифікувати відразу декілька збудників в одному кліщі. Мета роботи - встановити частоту природного зараження кліщів B. burgdorferi s. l., A. phagocytophilum, B. miyamotoi та Babesia spp., відібраних від мешканців Тернопільської області, використовуючи метод (ПЛР) у реальному часі. Дослідили 1226 кліщів, відібраних від людей, з них 1179 - одержали від мешканців Тернополя та області, 47 і від жителів інших областей України. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначали за допомогою ПЛР у режимі реального часу. Ідентифіковано 1226 кліщів: 1212 Ixodes ricinus, 12 Dermacentor reticulatus і 2 Rhipiciphalus sanguineus. Під час ідентифікації кліщів I. ricinus за статтю і стадією розвитку відзначено, що самок було 32,3 %, самців - 0,9 %, личинок - 2,6 %, у 10,6 % кліщів не було встановлено стадії розвитку і стать; більшу частину - 53,5 % досліджених кліщів I. ricinus - склали німфи. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначили в 36,0 % кліщів, у тому числі у 32 % - детектовано ДНК одного збудника, у 4 % - декількох одночасно. Висновки: вперше в Україні під час ідентифікації кліщів виявлено наявність особин трьох видів - I. ricinus, D. reticulatus і R. sanguineus, домінували екземпляри I. ricinus (98,9 %). У кліщах роду I. ricinus переважали німфи (53,5 %) і дорослі особини (33,2 %). 19,2 % кліщів були заражені бореліями генокомплексу B. burgdorferi s. l., 14,7 % - A. рhagocytophilum, 1,7 % - B. miyamotoi, 0,3 % - Babesia spр. Серед 441 кліща, в яких виявлено збудники трансмісивних бактеріозів, переважали B. burgdorferi s. l. (53,5 %) і A. рhagocytophilum (40,8 %), у 3,8 % особин - виявлено ДНК декількох бактерій одночасно.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шкільна Марія Іванівна (медичні науки)
• Андрейчин Михайло Антонович (1940–) (медичні науки)
• Федонюк Лариса Ярославівна (медичні науки)
• Івахів Олег Любомирович (медичні науки)
• Вишневська Наталя Юріївна (медичні науки)
• Вишневська Наталія Юріївна (педагогічні науки)
• Вишневська Наталія Юріївна (медичні науки)
• Корда Михайло Михайлович (1965—) (медичні науки)
• Кліщ Іван Миколайович (1959–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"